Відкриття магазину, які треба документи, та до кого звертатися

Доброго дня. Вам треба зареєструватись як ФОП з відповідними видами діяльності (47.79, 47.71, 47.72, 46.42) та з системою оподаткування (2 група, єдиний податок 1340 грн на місяць + ЄСВ 1474 грн на місяць), знайти та орендувати приміщення, знайти постачальників. Ліцензії та дозволи не потрібні. Необхідно зареєструвати в податковій РРО або ПРРО, щоб приймати оплати від Покупців. Звертайтесь, допоможу все зробити.

Доброго дня!

Алгоритм дій:

1. Відкрити ФОП на спрощеній системі оподаткування ІІ або ІІІ групи (в залежності від доходу) – можливо це зробити онлайн через ДІЮ https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-fop

2. Укласти договір оренди приміщення

3. Зареєструвати РРО https://guide.diia.gov.ua/view/reiestratsiia-reies...

4. Якщо будете наймати працівників (продавці-консультанти) – з ними необхідно укласти трудові договори та повідомити податкову. В такому випадку необхідно мати обов’язкові кадрові документи.

При виникненні додаткових питань натискайте "Звернутися". Всього доброго!

Доброго дня, Вам потрібно відкрити фоп 2 групи

Це можно зробити онлайн за посиланням

https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-fop

Та зазначити такі каед

47.71 роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах

47.91 роздрібна торгівля що здійснюється через інтернет

47.79 роздрібна торгівля уживаними товарами

РЕКОМЕНДУЮ знайти бухгалтера, який буде вести вашу діяльність і працювати з податковою.

Також ви маєте право отримати безкоштовну консультацію та алгоритм ваших дій у податковій службі за місцем вашої діяльності.

Для обміну контактів та детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Доброго дня, Кіра!

Магазин відкрити нескладно.

Спочатку реєструємо ФОП і визнакчаємось з податками.

У вас є такий вибір:

Загальна система оподаткування (з ПДВ або без – залежить від обсягів реалізації);

Єдиний податок без ПДВ;

Єдиний податок 3-ї групи з ПДВ.

Слід мати на увазі, що деякі види діяльності не дозволяють застосування єдиного податку (спрощеної системи оподаткування). До них належать всі види фінансового посередництва, виробництво та продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пива та столових вин), видобуток корисних копалин, виробництво дорогоцінних металів, реалізація антикваріату, та деякі інші види діяльності.

ФОП.

ЗАГАЛЬНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ ДЛЯ ФОП.

Фізична особа – підприємець, який обрав загальну систему оподаткування сплачує такі податки з чистого доходу (тобто різниці між виручкою та документально підтвердженими витратами):

податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків,

єдиний соціальний внесок (ЄСВ) за ставкою 22 відсотки, та

військовий збір за ставкою 1,5 відсотки.

Сукупна ефективна ставка оподаткування чистого доходу підприємця становить 34 відсотки (в силу специфічних правил розрахунку, вона дещо менша за суму ставок трьох податків).

Крім цього, підприємець на загальній системі оподаткування має сплачувати ПДВ, але тільки після того, як сума його виручки перевищить 1 мільйон грн. за 12 місяців. До того моменту він може або не платити податок на додану вартість взагалі, або добровільно зареєструватися платником ПДВ.

Ставка ПДВ складає 20 відсотків різниці між вартістю реалізованих товарів та послуг та вартістю товарів та послуг, придбаних у платників ПДВ. На медикаменти діє пільгова ставка 7 відсотків. На практиці сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, обчислюється за досить складними правилами. Але доволі приблизно можна вважати, що вона дорівнює 1/6 (16,67%) суми чистого доходу (до вирахування прямих податків) та витрат на оплату праці (включаючи податки на фонд оплати праці).

Як бачите, сукупне податкове навантаження підприємця на загальній системі оподаткування досить велике. Крім того, сам розрахунок суми податків доволі складний. Тому у багатьох випадках є сенс розглянути застосування спрощеної системи оподаткування.

СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ ДЛЯ ФОП.

Для ФОП існує три групи єдиного податку, ставка єдиного податку залежить від обраної групи.

Перша група – це підприємці без найманих працівників, що здійснюють роздрібну торгівлю на ринках або надання побутових послуг населенню. Друга група єдиного податку – підприємці, що мають не більше 10 найманих працівників та займаються торгівлею, виробництвом, наданням побутових послуг населенню та платникам єдиного податку, утримують кафе та ресторани. Всі інші підприємці належать до третьої групи.

Крім обмежень за видами діяльності та кількістю найманих працівників, існують і обмеження щодо максимальної річної суми виручки підприємців – платників єдиного податку:

1 група – (167 мінімальних заробітних плат ) - 1 118 900 грн;

2 група – (834 мінімальних заробітних плат) -5 587 800 грн;

3 група – (1 167 мінімальних заробітних плат) - 7 818 900 грн.

Для ФОП 3-ї групи ставка єдиного податку встановлена у відсотках від виручки (5 відсотків), а для ФОП 1-ї та 2-ї груп – у фіксованій щомісячній сумі, що встановлюється органами місцевого самоврядування (не більше 10% прожиткового мінімуму для 1-ї групи та не більше 20% мінімальної зарплати для 2-ї групи ФОП).

Крім єдиного податку, підприємці всіх груп сплачують ЄСВ у фіксованій сумі, що дорівнює 22 відсотка мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня 2018 року це становить 819.06 грн. на місяць).

Підприємці – платники єдиного податку не зобов’язані сплачувати податок на додану вартість, але ФОП 3-ї групи може добровільно зареєструватися платником ПДВ. В такому випадку він сплачуватиме єдиний податок за зменшеною ставкою (3 відсотка замість 5).

ВИБІР СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ДЛЯ ФОП.

Яка система оподаткування є найбільш привабливою для використання?

На перший погляд відповідь є очевидною – спрощена система оподаткування. Але це не завжди вірно. Щоб більш-менш точно розрахувати суму податків, яку треба буде заплатити у випадку обрання тієї чи іншої системи оподаткування, необхідно знати прогнозні суми виручки та витрат, що не завжди можливо. Але для типових випадків ми можемо надати рекомендації, базуючись на знанні типових економічних показників, навіть без проведення точних розрахунків.

Якщо ви плануєте надавати бізнес-послуги, обирайте 3 групу єдиного податку, без ПДВ (за ставкою 5 відсотків), а якщо виключно побутові послуги – то першу або другу групу, залежно від наявності найманих працівників та запланованого обсягу виручки.

У разі здійснення роздрібної торгівлі (крім торгівлі алкоголем, тютюном, пальним, автомобілями, ювелірними виробами), обирайте 2 групу єдиного податку. Якщо ви здійснюєте роздрібну торгівлю пивом або столовими винами, ви теж можете обрати цю групу.

Якщо ви плануєте продавати підакцизні товари (алкоголь, тютюн, автомобілі), вам доведеться здійснювати цю діяльність на загальній системі оподаткування, але якщо виручка за 12 місяців не перевищує 1 млн. грн., то вам при цьому не обов’язково реєструватися платником ПДВ.

Якщо ви плануєте продавати ювелірні вироби, то вам буде вигідніше бути платником єдиного податку 3-ї групи (за умови, що ваша націнка складає не менше за 20 відсотків роздрібної ціни).

Також обирайте 2 групу, якщо плануєте здійснювати виробництво товарів (крім підакцизних) у невеликих обсягах (менше 1,5 млн. грн. на рік). Якщо ж ваші обсяги перевищують цей показник (але не більше 5 млн. грн. на рік), доцільно обрати:

єдиний податок 3-ї групи за ставкою 3 відсотки, зі сплатою ПДВ, у разі придбання сировини та матеріалів у платників ПДВ;

єдиний податок 3-ї групи за ставкою 5 відсотків, без сплати ПДВ, у разі придбання сировини та матеріалів у неплатників ПДВ.

У разі здійснення оптової торгівлі у обсягах більше 5 млн. грн. на рік вам доведеться обрати загальну систему оподаткування з ПДВ, але якщо виручка не перевищує цю суму, ви маєте вибір – обрати загальну систему або спрощену. В такому разі:

Оберіть загальну систему оподаткування, якщо ваша маржа менша за 15 відсотків ціни продажу;

Якщо вашими покупцями є неплатники ПДВ, а ваша маржа більша за 20 відсотків ціни продажу, обирайте спрощену систему за ставкою 5 відсотків (без ПДВ);

Якщо ви придбаваєте товари у платників ПДВ та реалізуєте також платникам ПДВ, а ваша маржа більша за 20 відсотків ціни продажу, оберіть спрощену систему із сплатою ПДВ, ставка єдиного податку складатиме при цьому 3 відсотка.

Коли ФОП та систему оподаткування обрано, треба знайти і зняти в оренду приміщення.

На що потрібно звернути увагу? Існує три можливих варіанти оформлення будівлі (приміщення). Розглянемо докладніше покупку і оренду нерухомості. Купуючи окремо стоячу будівлю, необхідно перевірити кілька важливих моментів:

• Продавець має право на продаж. Якщо власників кілька, що вказується у виписці, має бути отримання згода кожного з них.
• На якій підставі використовується земля під будівлею. Якщо вона в оренді, потрібно уточнити її кадастрову вартість, розмір орендних платежів.

Представники малого бізнесу та підприємці в більшості випадків орендують приміщення під магазин, і договір оренди необхідно ретельно вивчити до підписання. Він може таїти чимало підводних каменів:

• Невисока ціна. Придивіться до інших орендарів, можливо ТЦ наповнене непопулярним товаром не першої, і навіть не другої необхідності. Значить, відвідувачів в ньому буде небагато.
• Чи є зручний під'їзд для вантажних автомобілів, місце для розвантаження.
• Перевірте виписку з реєстру: чи не знаходиться будівля (приміщення) під арештом, можливо права на нього оскаржуються в суді.
• Чи є можливість вказати юридичну адресу для податкової служби, інших наглядових організацій, банку, де плануєте брати кредит.
• Подивіться висновок пожежної служби, акти перевірки. Переконайтеся, що приміщення може бути використано для магазину, і є всі необхідні підключення.
• У договорі потрібно чітко прописати зони відповідальності: комунальні платежі, плату за вивезення сміття, щоб не отримати несподіваних сюрпризів.

Довгостроковий договір оренди (понад 11 місяців) вимагає реєстрації. До нього обов'язково потрібно скласти акти технічного стану приміщення, його прийому-передачі і додаткову угоду про розподіл комунальних платежів. Потрібно заздалегідь узгодити умови переїзду до закінчення орендного терміну (відсутність штрафних санкцій).

Далі важливо вдало підібрати персонал.

Професійний підхід до відбору співробітників передбачає два етапи:

1. Вивчення резюме кандидата і заповнення спеціальної анкети, що дає можливість оцінити його відповідність майбутнім посадовим обов'язкам і точно скласти питання для особистої бесіди;
2. Співбесіда-головний момент, що дозволяє отримати живе враження про людину. Манера триматися і висловлювати свої думки, стиль одягу, жестикуляція допомагають зрозуміти, як він вписується в обраний формат, що можна від нього очікувати.

Окрема розмова-адміністратор, який грає ключову роль в будь-якому магазині. Експерти стверджують, що "виростити" професійного менеджера такого рівня можна не менше ніж за рік, і за участю досвідченого наставника. При прийомі здобувача ефективні результати дає експрес-опитування, сформоване на основі "життєвих" ситуацій:

• як ви плануєте робочий день, які питання виносите на планерку;
• що ви зробите, якщо бачите, що продавець неправильно працює з покупцем;
• чим ви закінчуєте роботу, які підсумки підводите;
• що ви зробите, якщо час підходить до обіду, а план виконаний на 25%.

Власник бізнесу повинен визначити чіткі критерії якості роботи менеджера, виражені в цифрах: план продажів за сумою і в штуках, середній чек, кількість повернень. Не варто шкодувати грошей і часу на те, щоб відправити здатного співробітника на навчальний тренінг, стажування в успішний магазин (свій або партнера). Довіра і лояльність до керівництва, сприйняття вашої справи як власної — дуже істотні фактори успішного бізнесу.

Грамотний підхід до організації роботи магазину полягає в тому, щоб кожен менеджер чітко знав свої обов'язки. Часта помилка підприємців-початківців в тому, що вони намагаються поєднати в своїй особі всі ролі: адміністратора, Байєра (фахівця із закупівель), піар і іноді і офіс-менеджера. Такий мікс зазвичай призводить до невдачі.

І насамкінець. Торгівля не дарма є найпопулярнішим видом бізнесу. Він дійсно має масу переваг перед іншими видами підприємницької діяльності. Серед іншого можна виділити:

• Зрозумілість для молодого бізнесмена. Кожен з нас стикається з торговими точками з раннього дитинства, а значить приблизно розуміє, як вони влаштовані.
• Простота реалізації. Її забезпечує багаторічний досвід роботи інших подібних місць. Досить вивчити їх і скористатися найважливішими порадами.
• Легке прогнозування доходів / витрат і окупності.
• Довговічність бізнесу при правильній організації роботи і розкрученості бренду.

Мінуси у цього виду підприємницької діяльності теж є і вони дуже важливі. Найнеприємнішими можна назвати:

• Висока конкуренція практично для будь-якої торгової точки.
• Необхідність великих вкладень на вході.
• Імовірність появи непродаваного залишку товарів, який потрібно кудись прилаштувати.
• Високий ризик втрати грошей.

Є й інші недоліки, але вони пов'язані з конкретним типом магазину. Так що приймати остаточне рішення про створення своєї справи слід виважено.

Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче на них відповім!

Вітаю Особливим різновидом є "стоки" - магазини эконом-класса, що торгують зниженим в ціні одягом. Найчастіше стоковим товаром (англ. stock - запас, залишки) стають нерозпродані партії товару з колекцій минулих сезонів, також в стокових магазинах може продаватися фабричний брак, фальсифікована і конфіскована продукція.

Магазин - як суб'єкт господарської діяльності і об'єкт торгівлі

Як і будь-який інший магазин брендовий магазин одягу є об'єктом торгівлі і повинен мати відповідну документацію. Цей етап, як правило, не викликає серйозних труднощів.

На цьому етапі майбутній власник магазину повинен визначитися з організаційно-правовою формою в якій існуватиме його бізнес - найчастіше з цією метою використовуються такі форми як фізична особа - підприємець, товариство з обмеженою відповідальністю, приватне підприємство. Майбутній власник магазину може використовувати для розвитку цього нового бізнесу вже існуючу юридичну особу, досить щоб в його основних видах діяльності була вказана роздрібна торгівля. Звертаємо увагу, що назва майбутнього магазину може не співпадати з найменуванням юридичної особияке буде власником цього магазину.

Після того, як майбутній власник магазину визначився з організаційно-правовою формою, йде етап реєстрації юридичної особи і його постановки на облік як платника податків і єдиного соціального внеску, реєстрації в органах статистики, виготовлення друку і відкриття рахунку у банку. Більшість магазинів функціонують як платники єдиного податку. Спрощена система оподаткування з прийняттям Податкового кодексу стала зручнішою - після відміни додаткових платежів за найманих співробітників і збільшення максимально допустимого для единоналожника рівня доходу.

Важливим етапом в створенні магазину є вибір приміщення. Приміщення може бути орендованим або ви можете придбати його у власність. Для того, щоб зменшити риски, пов'язані з господарською діяльністю, власники приміщення часто реєструють його на іншу бізнес-структуру або на себе особисто як на фізичне обличчя, а потім здають його в оренду магазину. Якщо магазин працюватиме на єдиному податку, і власникові приміщення немає сенсу "ганяти орендну плату" з однієї кишені в іншій, то можна використовувати такий варіант оформлення стосунків - в статутний капітал юридичної особи, на яку зареєстрований магазин, передати права користування таким приміщенням. Це позбавляє від орендної плати (чи звинувачень податкової у безвідплатному використанні майна), а також від ризиків пов'язаних з можливістю звернення стягнення на приміщення по зобов'язаннях магазину.

Наступний етап - легалізація торгової точки. Це етап включає: отримання укладення СЭС, органів пожежної служби, узгодження режиму роботи магазину з органом місцевого самоврядування, отримання дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі, отримання торгового патенту, реєстрацію касового апарату, розміщення в магазині куточка покупця, укладення договорів на вивезення сміття, дератизацію і дезинфекцію. Проте, звертаємо вашу увагу, що приступати до виконання цього етапу слід лише перед безпосереднім відкриттям магазину. У період, поки йтиме ремонт, оформлення торгових залів, закупівля колекцій і інші підготовчі дії, магазин ще не є торговою точкою і не потребує такої легалізації (за винятком дозволу органів пожежної служби). Також слід зазначити, що якщо приміщення магазину орендується в торговому центрі, то завдання спрощується - за отримання дозвільних документів від СЭС і пожежників відповідає орендодавець.

Оформлення стосунків з компанією-власницею бренду

Цей етап характерний і важливий для монобрендових магазинів. Торгівля одягом однієї марки припускає необхідність юридичного оформлення стосунків з компанією-власницею бренду. Одним з найпоширеніших видів такого співпраця являється франчайзинг. За цією схемою працюють багато брендів, як люксовой одяг (Armani, MaxMara), так і одяг середнього рівня (наприклад, Mango, Marco O'Polo, MEXX, LucianoCarvari). Робота по франшизі має явні переваги для власника магазину. Франчайзи дістає не лише можливість користуватися розкрученим ім'ям бренду, а входить в систему практично до досконалості відлагодженого бізнесу, стає частиною великою, стабільно і прибутково працюючої машини. Проте, отримати франшизу якого-небудь світового бренду, навіть середнього рівня, не так просто. Франчайзер, як правило, ставить досить жорсткі вимоги до майбутнього магазину.

Передусім, щоб хоч би почати вести переговори про можливість придбання франшизи і відкриття магазину тієї або іншої марки, необхідно мати добре розписаний, чіткий, повний бізнес-план з вказівкою суми майбутньої інвестиції. Як показує практика, мінімально необхідний початковий капітал (включаючи первинний платіж) для того, щоб офіс компанії - власниці бренду вступив з вами в переговори, повинен складати 200-250 тис. євро. За загальним правилом, для брендів люкс сегменту вартість інвестиції повинна складати не менше 1000 євро на один квадратний метр.

По-друге, більшість марок висувають свої вимоги до населеного пункту, де відкриватиметься бутик. Великі бренди зацікавлені у відкритті магазинів свого одягу передусім у великих містах-мільйонниках. Чи мають шанс міста з меншою кількістю населення побачити на своїх вулицях магазини відомих брендів? Так, але швидше за все, не преміум сегменту. Наприклад, Mango, співпрацює тільки з інвесторами в містах з населенням більше 200 тисяч чоловік.

По-третє, франчайзер, як правило, пред'являє украй високі вимоги відносно приміщення у якому знаходитиметься магазин: його розміру (в середньому, 200 - 300 метрів плюс 25-30% площі під склад), місця розташування (в основному це або центральна вулиця, або великий торговий центр), розміру і розташування вітрини оформлення, внутрішнього дизайну.

Для франчайзера дуже важлива особа власника магазину, його досвід роботи (чи підібраної ним команди). Позитивним чинником є наявність інших успішних стартапов або вже функціонуючих магазинів (не обов'язково у сфері fashion індустрії).

Також шанси на успіх підвищує той факт, що майбутній франчайзи має намір відкрити мережу магазинів, а не одну торгову точку.

Після того, як магазин і його власник пройшли перше тестування або відбір (а ця стадія часто пов'язана з виїздом представників компанії на місце розміщення майбутнього магазину і тісним знайомством з власником і його провідними менеджерами), починається обговорення умов майбутньої франшизи. Як правило, це більшою мірою договір приєднання, особливо при відкритті поодинокого магазину. Франчайзи дістає можливість рівноправного обговорення умов при значній сумі інвестицій (при відкритті декількох точок або намірі закуповувати великий об'єм товару).

При обговоренні умов договору франчайзингу особливу увагу слід приділити фінансовим питанням, таким як перший внесок (в середньому близько 10%, але багато фірм не передбачають необхідність такого внеску), роялті (середня величина - 7 % з річного обороту), розподіл витрат на рекламу (зазвичай 50/50) і тому подібне, а також вимогам по закупівлі/оновленню колекцій (закупівля за власні засоби, її об'єми і частота, можливість надання товару під реалізацію). У монобрендових магазинах оновлення колекції і зміна розкладки товару проводиться від одного разу в тиждень (люксовые бренди) до одного-двух раз на місяць (інші монобренди).

Ще одним пунктом вимог франчайзера можуть бути визначені критерії підбору персоналу - вік, освіта, система тестування і ін. Багато бутиків проводять спеціальне навчання персоналу.

Слід звернути увагу і на вимоги до веденню і подачі звітності в головний офіс, оскільки ця робота може зажадати додаткових витрат.

В якості прикладу, розглянемо детальніше за умову франчайзингового договору з таким іспанським брендом як Mangoякий відомий як марка модного одягу з власним стилем. Одяг Mango відрізняється якісним дизайном і оптимальним співвідношенням ціна-якість. Як вже відзначалося, загальна мінімальна інвестиція для відкриття франшизи MANGO/MNG, за приблизними підрахунками, складає близько 500.000 євро. Слід зауважити, що умови можуть значно варіюватися залежно від багатьох чинників, наприклад, таких, як країна або місто. Населення міста, в якому відкриватиметься магазин, повинне складати не менше 80 тис. жителів. Вимоги до приміщення: власність/оренда; площа торгового залу близько 300 кв.м. (плюс 30% для складу); вартість проекту і матеріалів інтер'єру складає приблизно 700 євро/м?. (без урахування інженерних і будівельних робіт); розташування - на головній вулиці або у великому торговому центрі; ексклюзивний дизайн інтер'єру MANGO/MNG. Придбаваючи франшизу Mango, партнери компанії отримують наступні переваги: 1) Виїзд команди з головного офісу на відкриття магазину, яка допомагатиме в наступних сферах: мерчендайзинг, оформлення вітрин, установка інформаційних систем, організація складу, навчання персоналу 2) Постійна допомога супервайзера; 3) MANGO/MNG надає франчайзинговым магазинам товар в депозит. Таким чином, франчайзи платить тільки частину того, що вже продане, повертаючи товар, що залишився, у кінці сезону; 4) Франчайзинговые магазини взаємозв'язані з MANGO/MNG через інформаційну систему, яка дозволяє отримувати оновлену інформацію про стік товару в кожному магазині; 5) Постачань, які MANGO/MNG здійснює в магазини, постійно включають нові вироби, що дозволяє проводити часту зміну товару; 7) Товар покритий банківською гарантією.

Ще одним прикладом бренду одягу класу medium є магазини Marc O'Polo. Вимоги цього франчайзера також досить високі. Так, площа торгового залу магазину повинна складати як мінімум 200 м?, розмір вітрини не менше 7 м, бажане те, що має в розпорядженні ряд інших магазинів брендового одягу, можливість роботи з системою електронного обміну даними (Electronic Data Interchange - EDI).

Вступ нових колекцій жіночого одягу здійснюється 10 раз на рік, чоловічий - 8, завдяки чому забезпечується постійне оновлення виробів в магазині. Також передбачена можливість повторного замовлення колекції.

Загальна вартість інтер'єру магазину складає не менше 850 євро/м? торговій площі. У цю суму входить вартість вішалок, стендів для товару, освітлення, настил підлог, електромонтажні роботи, обробка стін гіпсокартоном, а також фарбування стін, архітектурні роботи. Повна сума інвестицій в магазин Marc O'Polo складає 1200 євро / м ? (сума може варіюватися залежно від регіону, в якому знаходиться магазин). Мінімальний розмір торгових залів : жіночий одяг - 100 м?, молодіжна жіноча одягу - 30 м?, чоловічий одяг - 70 м?, молодіжна чоловіча - 30 м?.

Marc O'Polo надає своїм франчайзи наступні переваги: аналіз місця розташування магазину (підтримка в процесі вибору місця розташування магазину, надання консультацій, допомога в розробці плану інвестицій); планування закупівель колекцій (кількості одиниць одягу, якості, вибір моделей); підтримка у сфері електронних комунікацій (електронного обміну документами); тренінги, підготовка персоналу (як нових співробітників, так і спеціальні тренінги для менеджерів); розробка маркетингової програми. Головний офіс здійснює моніторинг своїх франчайзи через систему збалансованих показників.

Проблемою українського законодавства являється вимога ст. 367 Господарського кодексу про реєстрацію договору комерційної концесії за відсутності в законодавстві механізму такої реєстрації. Який вихід їх цій ситуації? По-перше, більшість договорів франчайзингу, які полягають з відомими брендами підкоряються не українському, а зарубіжному праву (ст. 44 ЗУ "Про міжнародне приватне право") і тому можна говорити про те, що відповідна стаття ХК не підлягає застосуванню (якщо тільки не буде доведено, що ця норма відноситься до імперативних норм українського права, які застосовуються незалежно від того, яке право обране сторонами договору). По-друге, можна не називати такий договір договором комерційної концесії, враховуючи, що як правило, такий договір носить змішаний правовий характер і включає елементи і інших договорів, то складно буде довести кваліфікацію цього договору саме як договори комерційної концесії.

Мультибрендові магазини, як правило, закуповують вже товари введені в обіг, тобто працюють з оптовими постачальниками, тому за наявності належним чином оформленої документації на товар їм не потрібний письмовий дозвіл від компанії - власниці бренду на продаж товарів цього бренду. Доцільно в договорах з такими оптовими постачальниками обумовити, що продажем продукції за договором постачальник не порушує чиїх-небудь прав і законних інтересів, у тому числі, у сфері інтелектуальної власності, а також передбачити відповідальність постачальника у разі пред'явлення до магазину яких-небудь претензій, пов'язаних з інтелектуальною власністю.

Також в якості міри захисту інтересів власників мультибрендового магазину можна порекомендувати спробувати зареєструвати відповідні бренди в якості знаку для товарів і послуг стосовно послуг 35 класу Міжнародної (Ниццкой) класифікації товарів і послуг. Цей клас охоплює послуги з посередництва в торгівлі і, власне, роздрібну торгівлю. Безумовно, до цієї можливості питанню варто підійти обережно і дипломатично, щоб не викликати претензій або позовів власника бренду.

Проблеми можуть виникнути, якщо компанія - власниця бренду надала виняткове право на імпорт товарів в Україну одному або декільком суб'єктам. Якщо торгова марка зареєстрована в Україні або пройшла міжнародну реєстрацію, що охоплює і територію України, і внесена в митний реєстр з вказівкою осіб - офіційних імпортерів, то імпорт таких товарів іншими суб'єктами може бути неможливий.

Через положення ст. 6 - bis Паризької конвенції про охорону промислової власності 1883 р., добре відомі знаки для товарів і послуг можуть охоронятися і без реєстрації таких знаків і їх охорона не обмежується одними лише однорідними товарами або послугами. У Україні для визнання знаку добре відомим досить визнати знак таким в суді або пройти формалізовану процедуру, передбачену Порядком визнання знаку загальновідомим, затвердженим Міністерством юстиції України від 05.05.2005 р. №471/10751.

Закупівля колекції

Для монобрендових магазинів, одного договору франчайзингу для проведення закупівель, як правило, недостатньо, оскільки в такому договорі визначаються тільки основні умови закупівель (частота, мінімальна вартість закупівлі). Для того, щоб імпортувати товар на територію України суб'єкт господарської діяльності має бути акредитований на митниці по своєму місцезнаходженню і повинен укласти відповідний ВЭД контракт на імпорт одягу (ст. 6 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність"). Проект контракту перед його підписанням бажано погоджувати з митним брокером, який займатиметься растаможкой товару і банком, через який проходитимуть оплати за контрактом. При складанні контракту бажано керуватися Положенням про форму внешнеэкономичнского договору (контракту).

Проблеми можуть виникнути у зв'язку з обмеженням термінів постачання товарів, що закуповуються за іноземну валюту відповідно до Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті". Річ у тому, що передоплата за нову колекцію у розмірі 30-50%, як правило, перераховується десь за півроку до виходу колекції. А згідно із законом український суб'єкт господарювання, що здійснив передоплату, має тільки 180 днів на те, щоб завезти товар. Таким чином, щонайменше порушення термінів постачання може привести до серйозних штрафів для українського суб'єкта. Тому слід спочатку обумовлювати з постачальниками суворе дотримання термінів і робити оплату настільки пізно, наскільки це дозволяють умови договору - щоб скоротити час між передоплатою і постачанням колекції.

Багато зарубіжних контрагентів працюють без друку - контракт, не завірений печаткою зарубіжного контрагента, також може викликати питання у банку або на митниці. Тому в контракті краще зробити посилання на норми національного законодавства, що дозволяють зарубіжній компанії працювати без друку. Якщо такого посилання немає, можна запастися укладенням юридичної фірми і ТВП з цього питання.

Для мультибрендових магазинів питання спрощується у зв'язку з тим, що закупівлі проводяться у оптовиків, які самостійно завозять товар на територію України і магазин закуповує товар у українського ФОП або юридичної особи - імпортера. Складнощі можуть виникнути, якщо оптовик просить зробити оплату безпосередньо на рахунок фабрики, де закуповується колекція. У такому разі, на практиці часто використовують комбіновану схему розрахунку, наприклад з використанням для платежів рахунків пов'язаної зарубіжної компанії (найчастіше для такої мети використовується недорогий офшор) або готівки, але тут вже виникають питання про законність використання такої схеми.

Брендові магазини, що імпортують одяг, також стикаються з проблемою відмови постачальників від підписання контрактів у письмовій формі - більшість зарубіжних компаній-постачальників працюють без детально прописаного контракту, вказуючи усі істотні умови купівлі-продажу в инвойсе (рахунку-фактурі на товар).

НАТИСКАЙТЕ КНОПКУ ЗВЕРНУТИСЯ І Я ВАМ ДОПОМОЖУ,

Добрый день!

По Вашему вопросу сообщаю следующее:

Вам проще всего необходимо зарегистрировать ФОП.

Есть два пути зарегистрировать ФОП.

Зарегистрировать ФОП онлайн через Дом Юстиции Украины (

https://kap.minjust.gov.ua/) или iGov (

https://igov.gov.ua/), указав в заявлении адрес, по которому Вы хотите зарегистрировать. В таком случае Вам предварительно необходимо будет получить электронную цифровую подпись.

Отправить по почте нотариально заверенное заявление о государственной регистрации ФОП и необходимые документы, указав в заявлении адрес, по которому Вы хотите зарегистрировать ФОП.

Документы для регистрации.

Требования к оформлению документов, представляемых для государственной регистрации

Документы, представляемые для государственной регистрации, должны отвечать следующим требованиям:

1) документы должны быть изложены на государственном языке и дополнительно, по желанию заявителя, - на другом языке (кроме заявления о государственной регистрации);

2) текст документов должен быть написан разборчиво (машинописью или от руки печатными буквами)

3) документы не должны содержать подчистки или приписки, зачеркнутые слова и иные исправления, не оговоренные в них, орфографические и арифметические ошибки, заполняться карандашом, а также содержать повреждения, которые не позволяют однозначно истолковать их содержание;

4) документы в электронной форме должны быть оформлены в соответствии с требованиями, определенными законодательством;

Для государственной регистрации физического лица предпринимателем представляются следующие документы:

1) заявление о государственной регистрации физического лица предпринимателем;

2) идентификационный код налогоплательщика.

3) заявление об избрании физическим лицом упрощенной системы налогообложения и / или регистрационное заявление о добровольной регистрации в качестве плательщика налога на добавленную стоимость по форме, утвержденной центральным органом исполнительной власти, обеспечивающим формирование государственной налоговой и таможенной политики, - по желанию заявителя;

Ну и необходимо встать на учет в фискальной службе.

Конкретно по Вашей деятельности необходимо приобрести РРО (реєстратор розрахункових операцій), зарегистрировать его в налоговой по месту регистрации ФОП (ЗАПОЛНИТЬ ЗАЯВЛЕНИЕ ПО УКАЗАНОЙ ФОРМЕ) и выдавать покупателям чеки на продукцию(или отправлять их вместе с посылкой почтой).

Относительно группы налогообложения ФОП:

Разница между 2-й и 3-й группой:

2 группа доход не более 5 421 000 млн.грн. в год, единый налог - 20% от минимальной зарплаты;

До 10 –ти наемных работников.

3 группа доход не более 7 818 800 млн.грн., налог за себя и налог 5% от дохода с учетом ПДВ И 3% без ПДВ( 2% на период военного положення)

Ограничений по работникам нет.

Чтобы идти по упрощённой системе налогообложения, подать заявление в налоговую нужно в течении 10 дней с момента регистрации, если выбрали 3 группу, и до конца месяца, если выбрали 2.

Помимо этого вам нужно будет вести Книгу доходов, в которой обязательно нужно указывать даты и суммы поступлений денег на ваш счёт. Эту книгу также нужно будет зарегистрировать в налоговой.( СЕЙЧАС КНИГУ ОТМЕНИЛИ И ВЕСТИ ЕЕ в бумажном виде МОЖНО ПО ЖЕЛАНИЮ ФОП)

Отчётность в налоговую нужно подавать ежеквартально и за год.

В Пенсионный фонд нужно будет платить ЕСВ - единый социальный взнос ( будет идти стаж), размер взноса на сегодня – 1 474 грн. (22% от минимальной зарплаты).

Так же ПДФО - 18%(ЗА НАЕМНЫХ РАБОТНИКОВ) и ВЗ -1,5%

Рекомендую ФОП 3 ГРУППЫ.

Далее если доходы возрастут необходимо решить вопрос о открытии ООО (там обязательно нужен директор и бухгалтер с оплатой заррплаты)

---

згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (послугу), і розрахунок за товар (послугу) було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) чи платіжних терміналів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО продавцем товару (надавачем послуги) та видачею споживачу розрахункового документу встановленої форми (чек з РРО).

Зауважуємо, що при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків. Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто безпосереднє отримання споживачем товарів чи послуг) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах.

При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований у момент здійснення розрахункової операції. Також у даному випадку у суб’єкта господарювання виникає обов’язок щодо видачі отримувачу товару (послуги) розрахункового документу (чек з РРО) або безпосередньо, або у будь-який інший зручний спосіб, зокрема за допомогою кур’єрської служби, поштової служби тощо, яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею продавця товару (надавача послуги).

Водночас, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є не обов’язковим.

У випадках повернення товарів (послуг), які було реалізовано через мережу Інтернет, такі операції відображаються у звітності відповідно до встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та звітності.

Щодо можливого «касового розриву» повідомляємо, що у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або у кредит необхідно, відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги), видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «У КРЕДИТ/ПІСЛЯПЛАТА/ВІДСТРОЧКА ПЛАТЕЖУ». Таким чином, фіскальний чек, оформлений належним чином, повинен бути виданий покупцю при продажу товарів.

При цьому отримання коштів, які надходять у рахунок продажу товару у кредит, слід оприбутковувати у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, або сума готівкових коштів, отримана від покупця, що відповідає сумі, зазначеній у фіскальному чеку з формою оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу», вноситься до скриньки РРО та пам’яті відповідного РРО шляхом виконання на цьому РРО операції «службове внесення» із наступним зазначенням на службовому документі номера фіскального чеку, за яким здійснено реалізацію товару в кредит.

Якщо виключно з рахунку на рахунок ФОП платежі ,через касу банку ,або систем електронних платежів типу приват 24, РРО Вам не треба , чек ,або накладну разом з товаром поштою , це підтверджуючий документ ,про походження товару.

Ліміт – 167 МІНІМАЛЬНИХ ЗАРПЛАТ грн рік. ( 6 700 МІН ЗП 2023 РІК)

КВЕД 47.91 – основний код економічної діяльності для Інтернет-магазину. Так, 47.91 – це основний КВЕД Інтернет-магазину. Офіційний класифікатор видів економічної діяльності визначає КВЕД 47.91 як роздрібну торгівлю, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.

У призначенні платежу товар номер 1356678, згідно накладної.

З повагою,

Костянтин Гончаренко