Лист з податкової про ведення господарської діяльності та пояснення походження доходів

Період - останні 3 роки.

Продавали всі речі - б/у. Отримання прибутку як мета - відсутня.

Метою продажу було виключно звільнення простору від непотрібних речей та часткова компенсація витрат на їх придбання в минулому, а не систематичне отримання прибутку. Зазначені операції мають несистематичний, епізодичний характер і не відповідають критеріям господарської діяльності, визначеної Податковим кодексом України (стаття 42 Господарського кодексу України, стаття 14.1.36 Податкового кодексу України).

Це так, лінія поведінки, якщо ви не намірені бодатись з податковою.

Якщо готові - запитайте спочатку - які саме продажі їх цікавлять? За який період? Ви ж не підприємець, Ви не зобов'язані обліковувати ці операції і їх всі пам'ятати...

Що це за система Обліку розрахункових операцій? Який механізм отримання інформації щодо грошових транзакцій фізичних та юридичних осіб та чим він регламентований?

Що за кодекс зі статтею 164 вони вказали? (ви ж не повинні самі догадуватись що це за кодекс) І так далі...

Після отримання всіх відповідей надасте відповіді по суті.

Вітаю Вас.

Ваша ситуація дуже поширена зараз - податкова активно моніторить надходження коштів на рахунки фізичних осіб, зокрема через "господарську діяльність без реєстрації".

Період перевірки має бути зазначено в самому листі - наприклад: "за період з 01.01.2023 по 31.12.2024". Якщо період не вказано - зазвичай ідеться про останній рік або 2-3 роки, за якими виявлено регулярні грошові надходження.

На мій погляд, Вам варто підготувати пояснення про те, що ніякої підприємницької діяльності Ви не ведете, ФОП не зареєстрований. Речі, які продавалися через OLX та інші платформи, є/були у Вашій особистій власності. Продаж здійснюється в рамках побутових потреб, епізодично, без наміру отримання систематичного прибутку. Продаж охоплював уживані речі, наприклад: старі велосипеди, автозапчастини, книги, аксесуари, які були в користуванні. Системності у продажах не було, а походження коштів - це оплата за особисте майно. Головне не зазначати, що речі Ви купували, а потім продавали, це вже ознака підприємницької діяльності.

Ігнорувати лист точно не треба, адже може бути гірше.

З повагою! Щасти Вам!

Вітаю Вас!

Вашу ситуацію вже активно опрацьовують податкові органи, оскільки продаж товарів через OLX, Нову пошту, наложений платіж тощо став об'єктом моніторингу (особливо якщо є регулярність та значні суми надходжень).

Згідно ЗАПИТУ податкова вважає, що Ви в 2025 році систематично отримуєте дохід, а не просто продаєте старі речі для особистих потреб, тому є ознаки незареєстрованої господарської діяльності.

Можливі підстави:

• Наявність регулярних надходжень коштів на банківські рахунки (від OLX, Нової Пошти, покупців);
• Аналітика з OLX, Prom.ua (в них є зобов’язання надавати інформацію податковій);
• Поштові пересилання з відмітками про оплату товару.

Зазвичай податківці просять:

• Пояснити джерело походження коштів;
• Повідомити чи здійснювалась підприємницька діяльність;
• Надати документи, які підтверджують, що продаж був одноразовим або речі були Вашою власністю;
• Обґрунтувати: чи отримувався прибуток, чи це був просто продаж власних речей.

Надайте відповідь на запит податкової у форматі пояснення: " Я, ПІБ, повідомляю, що не є суб’єктом підприємницької діяльності. Протягом зазначеного періоду не здійснював господарської діяльності, а реалізація речей мала випадковий характер, з метою продажу вживаних або непотрібних речей з особистого майна. Жодного прибутку не отримувалося, операції мали одноразовий (несистематичний) характер, витрати на утримання та доставку речей перевищували суму надходжень."

Якщо податкова не задовольниться відповіддю — може ініціювати позапланову документальну перевірку. Якщо буде встановлено, що Ви займались підприємницькою діяльністю без реєстрації — штраф до 34 000 грн (ст. 164 КУпАП) та донарахування податків за останні 3 роки (ПДФО 18 % та військовий збір 5%).

В разі ненадання відповіді на запит, то штраф 8000 грн

Якщо плануєте надалі регулярно продавати товари, то зареєструйте ФОП 2 або 3 групи на єдиному податку (можна без РРО при безготівковій оплаті).

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Владиславе!

Такі листи дійсно стали надходити багатьом громадянам, які отримують дохід черех "Оил икс" або "Розетку" і при тому не зареєстровані, як ФОП.

Якщо ви продаєте товари більше трьох разів протягом року і не зареєстровані як ФОП, податківці вважатимуть таку діяльність підприємницькою і вимагатимуть не тільки сплати податків, а і застосування РРО/ПРРО (якщо цього вимагає закон).

"Гетманцев підкреслив, що несеться чергова зрада щодо податкової, яка через чеки може дізнатися хто продає товар і звинуватити в підприємництві без реєстрації.

Підприємництво - це самостійна, на власний ризик, систематична діяльність з метою отримання прибутку.

Ні, продаж вживаних шкарпеток, навіть розпарених, навіть більше 3х, навіть більше 30-ти не є і ніколи не буде підприємництвом. І ні, для цього не потрібно реєструватися ФОП.

Ну, а якщо це реальний бізнес без реєстрації, тоді так, проблеми будуть. Не бачу жодної підстави чому ті, хто працюють в чорну мають право на перевагу перед тими, хто зареєстрований".

І по самому питанню, як правильно пояснити, охарактеризувати, та дати відповідь податковій, щоб уникнути позапланової перевірки, про яку вказано в листі?

У Вас є тільки один варіант - зазначити, що Ви продавали особисті речі, які Вам більше не потрібні, напрклад, у зв'язку із майбутнім переїздом. Тобто, головне акцентувати увагу на тому, що всі ці продажі були здійсненні Вами не з метою отримання прибутку, так як Ви не ведете підприємницької діяльності, а з метою продати Ваші особисті речі, які Вам більше не потрібні.

Проте, потрібно розуміти, який час Ви вже продаєте речі через дану платформу, кількість цих речей, систематичність продажей тощо.

За який період перевірки, чи підозрі діяльності йде мова по яким треба надати пояснення?

У листі, який Вам надісланий мова йде про те, що у 2025 році були встановлені факти щодо систематичного здійснення інтернет торгівлі.

Щодо загальних строків, то відповідно до п. 102.1 ПКУ:

"Контролюючий орган має право перевірити платника податків щодо своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків у межах 1095 днів (3 років), що передують даті перевірки або запиту".

Як в загальному правильно діяти та пояснити свої дії в цій ситуації податковій, щоб максимально убезпечити себе?

Як я і зазначив вище, Вам потрібно акцентувати увагу податкової на тому, що Ви не займаєтесь систематичною підприємницькою діяльністю, а продаєте власні вживані речі. Звісно, що у такому випадку Ви не маєте підтверджуючих документів щодо продажу товару, оскільки не ведете підприємницьку діяльність, яка б Вас до того зобов'язувала.

Щодо можливих штрафів у подальшому при проведенні перевірки податковою, то здійснення господарської діяльності без держреєстрації призводить до притягнення до адміністративної відповідальності.

Наприклад, якщо фізичні особи здійснювали підприємницьку діяльність без державної реєстрації як ФОП або як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність без взяття її на податковий облік, та не подавали податкову звітність за періоди здійснення такої діяльності, то за неподання податкової звітності до них застосовується штраф згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. При цьому орган контролю може самостійно визначити суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди та застосувати штраф відповідно до ст. 123 ПКУ в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, незалежно від того, сплачувала така особа податок чи ні.

Одночасно такі особи притягуються до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 грн до 34 000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від п’яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 грн до 85 000 грн).

Ви плануєте й надалі займатись продажами речей через платформи?

З повагою, адвокат Айвазян.

Добрий день. Як правило, йдеться про ситуації, коли особа не є ФОП, але протягом певного часу щось продавала, і ці операції зацікавили податкову. Хочу зазначити, що згідно з законодавством, господарська діяльність це систематичні дії, спрямовані на отримання прибутку на власний ризик. Якщо ж ви просто продавали свої старі речі, які більше не використовуєте, це не підпадає під поняття підприємницької діяльності.

У такій ситуації раджу надати письмову відповідь до податкової, в якій зробити пояснення, що продаж речей відбувався з особистих потреб, наприклад у зв’язку з переїздом або необхідністю звільнити місце в квартирі. Продаж був одноразовий або носив випадковий характер, не мав на меті отримання прибутку, а здійснювався для часткової компенсації вартості колись придбаних речей. Зазначте, що ви не зареєстровані як ФОП, не здійснюєте підприємницької діяльності і не отримуєте прибутку в розумінні Податкового кодексу.

Також важливо розуміти, що у контролюючого органу є право проводити перевірки за останні три роки. Якщо ви дійсно нічого не продавали регулярно й у великих об’ємах, це не має викликати проблем. Але у випадку, якщо діяльність була систематичною, дохід суттєвим і відстежуються численні пересилання чи регулярні надходження коштів, то податкова може зробити висновок про ведення бізнесу без реєстрації.

У такому випадку вам можуть нарахувати:- штраф за відсутність податкової звітності це 340 грн за кожний звітний період- штраф у розмірі 25% від нарахованого податку- а також застосувати адміністративну відповідальність за ст. 164 КУпАП - штраф від 17 до 34 тисяч гривень, а при повторному порушенні до 85 тисяч грн з можливою конфіскацією.

Щоб мінімізувати ризики, раджу:

1. У відповіді податковій чітко вказати, що продаж речей був випадковим, епізодичним, без наміру прибутку.
2. Уточнити, що ви не є суб’єктом господарської діяльності і не ведете підприємництво.
3. За можливості, надати будь-які документи або пояснення щодо речей, які були у вашій особистій власності.

Якщо ж ви плануєте у майбутньому продавати речі часто та регулярно то краще офіційно зареєструвати ФОП. Це дасть вам можливість спокійно вести справи і не мати проблем із податковою.

З повагою адвокат Євгеній Середницький

Доброго дня, з досвіду скажу, що вам не треба нічого пояснювати та подавати будь які документи. (Полегшувати роботу податковій) Хай роблять перевірку, але якщо вони на вас націлились, то хоч давайте інформацію хоч ні, но перевірка буде однозначно. Але відповідь треба надати обов'язково. Даний запит не є законним..

Тому ваша відповідь повинна бути такою

Відповідно до абзацу одинадцятого п. 73.3. ст. 73 ПК України, п 16 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1245 від 27.12.2010 у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п’ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до законодавства

73.3. Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:

(У Вашому випадку запит підписаний уповноваженою особою, наказу на делегування таких повноважень до запиту додано не було, а також відсутнє посилання на сайт гу ДПС Київської області де така інформація зазначена, що уповноважена особа має право підпису даного запиту)

1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

(У вашому випадку відсутній чіткий перелік документів та інформації яку треба надати.)

3) печатку контролюючого органу.

73.3.1. Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;

4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;

7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 393.6 статті 393 цього Кодексу;

8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;

9) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

(У вашому випадку запит не містить підстав наведених вище, тому даний запит можна важати, такий що не відповідає вимогам законодавства).

73.3.4. У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим — п’ятим пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, платник податків звільняється від обов’язку надання відповіді на такий запит.

Стаття 19. Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ДОБРОГО ВЕЧОРА, ВЛАДИСЛАВЕ! На жаль це наслідки використання так званого "накладеного платежу" кур"єрсько-поштових служб, чиї реєстратори почали зливати в автоматичному режимі податковій критичну інформацію та персональні дані осіб - отримувачів коштів.

Ви розписувались у повідомленні про отримання листа-запиту податкової, який додали до свого питання? Лист прийшов з повідомленням про вручення чи просто у поштову скриньку вкинув листоноша?

Перевірки можете не боятися. Ви ж не фірма і не підприємство, і навіть не ФОП - магазин. А Ваша домашня адреса не може бути місцем проведення перевірки, адже недоторканість права на житло ніхто не відміняв і у ганебних шахраїв з податкової вже немає кишенькової податкової міліції для тероризування та влаштування "маски-шоу".

ФОПи достатньо часто працюють просто з дому.

Клієнти часто задають питання: Чи можуть податківці вільно завітати до дому до підприємця для перевірки його діяльності? - Відповідь, однозначно ні.

Контролюючі органи мають під час перевірок право доступу до усіх приміщень та територій, що використовуються для ведення господарської діяльності, окрім житла громадян (це прописано у підпункті 20.1.13 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

20.1.13. доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;

Але є виключення, яке вказано у КПК: потрапляння до житла можливе, якщо йдеться про дії у рамках кримінального провадження (наприклад, обшук). Тобто це робить вже не податкова, а слідчий за відповідною ухвалою судді, яка надає дозвіл на такий обшук. Для цього мають бути відповідні підстави. наприклад виробництво на дому цигарок, інших підакцизних товарів тощо.

Тому, якщо навіть до ФОП за домашньою адресою (вказаною у ЄДР) завітали фіскали з податковою перевіркою, то підприємець не зобов’язаний їх пускати до своєї оселі. Навіть якщо вони йому надають направлення на перевірку, копію наказу про її проведення та показують свої посвідчення.

Але неможливість доступу податківців до житла ФОП не перешкоджає їм здійснити документальну невиїзну перевірку. Перевірка проводиться у приміщенні податкової та призначається за рішенням її керівника. Про невиїзну документальну перевірку формується наказ, а його копія має надсилатися платнику разом із письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2 ПКУ). І саме такий вид документальної перевірки проводиться стосовно ФОП частіше за все (особливо тих, хто працює без конкретної адреси місця провадження господарською діяльності або на дому).

Також не забуваймо про існування камеральних перевірок, які так само проводяться у приміщенні податкової на базі тої інформації, яка міститься у базах фіскалів.

Від органу ДПС надійшов лист із запитом про надання інформації. Чи треба на нього відповідати? Як відповісти? Що буде, якщо ігнорувати?

Дії контролюючого органу та його посадових осіб, щодо складання та направлення запиту на адресу платника податків є лише службовою діяльністю таких осіб спрямованою виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань щодо здійснення податкового контролю з огляду на що, не створюють жодних правових наслідків для суб`єкта господарювання, громадян та не змінюють стану їх суб`єктивних прав, оскільки самі по собі не породжують настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на права та обов`язки суб`єкта господарювання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, від 03.04.2020 у справі № 520/8648/18, від 31.07.2020 у справі № 810/1098/17.

1. Законна підстава для направлення запиту

Підставою для направлення запитів від податкової до платників податків є ст. 73 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит має обов’язково містити:

• підпис керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу;
• підстави для надсилання запиту із інформацією, яка це підтверджує;
• перелік інформації, яка запитується;
• перелік документів, які пропонується надати;
• печатку контролюючого органу.

Має бути хоча б одна з наведених нижче підстав для надсилання запиту (п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПК України):

1. за результатами аналізу отриманої податкової інформації виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) незаконних чи злочинних доходів, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. У запиті мають бути зазанчені такі факти;
2. виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;
3. для проведення зустрічної звірки;
4. для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу “витягнутої руки” (для цілей трансфертного ціноутворення відповідно до ст. 39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
5. скарга щодо платника податків про ненадання ним податкової накладної (або ПН з помилками, чи порушення термінів реєстарції ПН/РК) чи акцизної накладної (або порушення порядку її заповнення, реєстрації);
6. помилки у звітах фінансових агентів або повідомлення щодо таких помилок від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір;
7. запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору про обмін інформацією для податкових цілей;
8. в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПК України. У тому числі в електронному вигляді до кабінету платника податків, але ЛИШЕ ЯКЩО ВИ НАДАВАЛИ ПОПЕРЕДНЬО ПОДАТКОВІЙ ЗГОДУ на ЛИСТУВАННЯ ВИКЛЮЧНО в електронному вигляді.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Як правило податкові порушують цю норму і нічого ніякими листами з повідомленням про вручення не шлють.

Лист, надісланий без вручення Вам його на пошті під підпис, тобто без повідомлення - платник податків має повне право ігнорувати, адже це не вважається законним способом вручення.

2. Якщо запит складено з порушенням вимог, наведених вище, то платник податків не зобов’язаний надавати відповідь на такий запит (п.п. 73.3.4 ПКУ).

У постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2024 (справа № 815/2596/17) зазначено, що запит повинен чітко визначати підстави та обставини. Без цього платник податків позбавлений можливості надати вмотивовану відповідь.

ЩОДО ПЕРЕВІРОК. То часи коли у податківців була своя податкова міліція та можливість влаштовувати "маски-шоу" давно пройшли.

Тому можуть зі своїми перевірками громадян йти далеко і надовго.

Ви їм своїми поясненнями всеодно нічого не доведете, бо в них завдання 1) знайти наївних співгромадян, які готові спілкуватися 2) стягнути з наївних громадян якможливо більше грошей до бюджету, а в ідеалі хабарів.\

Тому переписка з податковою - це зайва витрата часу. Ви їм всеодно нічого не доведете, бо вони вважають себе найкращими знавцями законів в Україні.

Це рівносильно, що слідчий буде вимагати з Вас докази вчинення Вами злочину, бо він начебто з невідомо яких джерел здобув інформацію якусь.

Це ж смішно навіть. Хай такий слідчий працює, отримує ЗАКОННІ докази, які є належними та допустимими в судовому процесі.

Докази, здобуті незаконним шляхом не можуть бути визнаними належними, допустимими та бути покладені в доказову базу вини особи як в адміністративному, так і в кримінальному процесі.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (стаття 17 КПК України, яка часто застосовується і в КУпАП судами за аналогією).

Згідно статті 62 Конституції України, Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

{Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 62, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, див. в Рішенні Конституційного Суду № 12-рп/2011 від 20.10.2011 }

В той же час, згідно зі статею 63 Конституції України, Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Якщо податкова посилається на адміністративний процес і відповідальність за КУпАП, то і процес розгляду матеріалів справи має відповідати вимогам не податкового, а саме Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В будь-якому разі рішення по ст. 164 КУпАП приймає суд (за аналогією з штрафами за порушення ПДР або ст. 130 КУпАП управління транспортним засобом у стані сп"яніння). Саме на цій стадії є сенс захищатися, адже надання будь-якої інформації податковій лише призведе до надання Вами їм матеріалів, щоб Вас якісніше можна було оштрафувати.

В принципі тут аналогія з патрульними поліцаями, у яких одна мета - ошукати і здерти штраф або хабаря.

ОСЬ НАПРИКЛАД зразок постанови судді, який направляє податковим профанам їх матеріали для дооформлення.

https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/86...

Відповідно до статті 38 КУпАП:

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

СТАТТЯ 164 КУпАП до таких виключень по строкам не належить, тому справа в будь-якому разі буде закрита.

Згідно ч. 1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол органами ДПС може бути складений за ч. 1 ст.164 КУпАП, яка передбачає відповідальність, зокрема, за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Так, об`єктивна сторона інкримінованого фізичній особі правопорушення полягає у порушенні законодавства, що регулює здійснення провадження господарської діяльності. Базовим об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності, а саме це Господарський кодекс України, закони України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та іншими нормативно-правовими документами.

У протокол про адміністративне правопорушення має бути вказана, зокрема, суть адміністративного правопорушення , що має відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 1 статті 164 КУпАП, диспозиція якої є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права.

Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний і конкретизований зміст.

Загальний зміст статті 164 КУпАП полягає в тому, що з ним пов`язане визначення правопорушенням діянь, які описані в диспозиції цієї статті.

Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації.

Згідно із зазначеним, під час проведення правової кваліфікації діяння необхідно обов`язково встановити, який саме нормативно правовий акт та у якій редакції був чинним на момент вчинення конкретного правопорушення та встановлював порядок здійснення діяльності, який особа, що притягається до відповідальності, порушила, в чому полягає невідповідність її дій закону.

Всупереч цьому зміст об`єктивної сторони правопорушення при викладенні обставин його вчинення не розкрито і не описано, а лише констатовано факт вчинення такого порушення, без посилання на норму Закону, що є недопустимим, так як порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, суть правопорушення не містить посилання на докази про систематичний характер здійснення підприємницької діяльності, як на одну із ознак господарської діяльності, виходячи із змісту ст.19 Господарського кодексу України.

Відсутні також обґрунтування порушення ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме: кому саме збував, у якій кількості, скільки разів громадянин здійснив реалізацію продукції та якої саме, також не вказано жодного свідка, який би міг підтвердити факт продажу.

При цьому, суди зауважують, що санкція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає накладення штрафу разом з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. Тому в матеріалах справи мають бути в наявності дані про гроші, отримані від реалізації, які повинні бути вилучені у правопорушника.

Також, в матеріалах справи часто відсутні відомості про факт наявності чи відсутності державної реєстрації як суб`єкта господарювання.

Сам факт зберігання, транспортування, перевезення чи відправлення товарів (без мети отримання прибутку) не узгоджується з диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Також, відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» господарська діяльність це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення, з метою отримання прибутку.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає у разі доведення систематичної діяльності особи, спрямованої на отримання доходу, зокрема, від продажу товарів, при цьому, така діяльність повинна містити саме ознаки господарської (підприємницької) діяльності в розумінні чинного законодавства.

Будь-яких достатніх та допустимих доказів того, що Ви систематично здійснюєте господарську діяльність з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, податкова не зможе надати.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 визнається правильною практика тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи витребувано необхідні додаткові матеріали, тощо.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ПРИ ЦЬОМУ ДИВНИМ ВИДАЄТЬСЯ РІШЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗВЕРНУТИСЯ ДО ВАС ЗАРАЗ по операціям 2025 року, а не 2024. Мабуть в них взагалі уже грошей немає в бюджеті.

Адже формально Ви як фізична особа маєте право подати декларацію про отриманий прибуток, якщо він підлягає оподаткуванню, за результатами річного декларування 2026 року.

Якщо дохід фізособі виплачує податковий агент – юрособа або ФОП, то податки з такого доходу утримує і сплачує саме він. А ось якщо дохід отримано від звичайної фізособи, то подбати про сплату ПДФО та ВЗ доведеться самому одержувачу доходу.

Фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% з таких доходів.

Платниками військового збору є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою 5% від об’єкта оподаткування.

Декларація подається фізичною особою до фіскального органу за місцем реєстрації до 1 травня року, що настає за звітним.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Тобто у Вашому випадку Ви маєте подати декларацію до 1 травня 2026 року, а сплатити податки до 1 серпня 2026 року.

Отже, фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 5%, зазначені в поданій нею податковій декларації.

Зазначена норма передбачена пп. 1.1 – 1.4 п. 16 прим. 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України; пп. 168.2.1, пп. 168.2.2 пункту 168.2 ст. 168, пунктом 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України.

В іншому випадку Ви лише надасте на себе докази податковій і заплатите всі податки, але ще й із штрафами, пенею, відсотками та ін.

Хай щастить!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)