Застосування РРО і платежі SWIFT

Перебуваючи на 3 групі ІТ-шник платить всього 5% від доходу та ЄСВ в розмірі 22% від мінімальної заробітної плати. Зазвичай, ФОПи-ІТшники отримують гроші за свої послуги від замовників з-за кордону. Щоб це все було оформлено легально потрібно мати документ під назвою Інвойс

Інвойс ФОП виписує самостійно, вказує суму яку він отримає та відправляє його своєму замовнику. Інвойс – це майже те саме, що виставити рахунок, проте він має свою специфіку. З 2016 року він визнається українським законодавством у разі вказання у ньому всіх обов’язкових реквізитів.Якщо ти вже фрілансер із стабільним доходом, або ж починаєш будувати свою аутсорсингову компанію – ФОП для ІТ це хороший спосіб офіційно зареєструватися.

Якщо твої клієнти іноземці – ти зможеш виставляти їм інвойси та отримувати платежі на банківський рахунок. Сплативши всього 5% податку та невеличку банківську комісію за зняття коштів – ти зможеш отримати легальну готівку.

Також ФОП зручно приєднювати до платіжних систем на кшталт Payoneer, Fondy чи LiqPay.

Якщо немає потреби отримувати платежі через платіжні системи – їх можна отримувати на пряму від клієнта, виставлюячи клієнту Інвойс. До цього всього треба пам’ятати, що ліміт дозволеного доходу на 3 групі становить7млн грн в рік. Якщо ти перевищиш ліміт – потрібно буде сплачувати з перевищеного ліміту податок в розмірі 15%, крім того, тебе позбавлять статусу платника єдиного податку.

Закони №128-ІХ «Про внесення змін до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», які набирають чинності у 2020 році та розширюють сферу застосування реєстраторів розрахункових операцій, не передбачають тотальної фіскалізації. Дія названих Законів не буде поширюватись на суб’єктів господарювання, які належать до мікробізнесу.

Так, нові правила застосування РРО не будуть розповсюджуватись на:

• суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування та належать до І-ї групи платників єдиного податку, річний дохід яких не перевищує 300,0 тис.грн, а після набрання чинності законопроектом №1210 - річний дохід яких не перевищує 1,0 млн грн.
• фізичних осіб, які продають на ринку вживані речі, продукти власного підсобного господарства.

Можуть не застосовувати програмний РРО самозайняті особи, до прикладу, айтішники, юристи, консультанти та інші самозайняті особи, в тому числі й ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, в разі якщо:

• їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом;
• клієнт у касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця.

Здравствуйте!

На счет обязательности РРО для ФОП с 01.01.2021 года.

Такую обязанность в декабре этого года Верховная Рада Украины отсрочила до 01.01.2022 года. При этом с 1 января 2021 года РРО станет обязательным тем ФОП 2 группы, у кого доход превышает 220 минимальных зарплат. В 2021 году это будет 1 320 000 грн.

В 2020 году условием применения РРО для ФОП 2 группы является превышение годового размера дохода в 1 млн. грн. (независимо от выбранного вида деятельности).

В случае превышения годового дохода в 1 млн. грн. применение РРО начинается с первого числа первого месяца квартала, следующего за возникновением такого превышения, и продолжается в последующих налоговых периодах в течение регистрации субъекта хозяйствования как плательщика единого налога.

То есть, если доход в 1 млн. грн. Вы превысили в 4 квартале 2020 года, у Вас обязанность использовать РРО возникает лишь с 01 января 2021 года.

Регистраторы расчетных операций не применяются при осуществлении расчетов за услуги в случае проведения таких расчетов исключительно с помощью банковских систем дистанционного обслуживания и / или сервисов перевода средств.

Что это значит: если потребители, используя сеть Интернет, заказывают услуги и расчеты за них осуществляют исключительно с применением электронного платежного средства и платежных систем (LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 и т.д.), такие операции осуществляются предоставляющим услуги без применения РРО.

Такая норма предусмотрена Законом Украины от 1 декабря 2020 № 1017-IX “О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и другие законы Украины относительно либерализации применения регистраторов расчетных операций плательщиками единого налога и отмены механизма компенсации покупателям (потребителям) по жалобам о нарушении установленного порядка проведения расчетных операций части суммы примененных штрафных санкций».

Касові апарати (РРО - Реєстратори розрахункових операцій) зобов'язані мати підприємці, що сплачують єдиний податок, і мають дохід у понад 1 млн грн на рік.

Проте є й винятки - так звана "група ризику". До тих, хто повинен мати РРО, незалежно від доходів, належать платники єдиного податку, що:

• продають товари чи послуги в інтернеті, або надаєте послуги доставки (кур'єрські послуги),
• торгують складною технікою, що підлягає гарантійному ремонту,
• пункти обміну валют, АЗС,
• торгують лікарськими засобами та виробами медичного призначення, надають послуги у сфері охорони здоров'я,
• торгують ювелірними виробами,
• торгують уживаними товарами,
• працюють у сфері громадського харчування,
• надають туристичні послуги або послуги з бронювання,
• надають готельні послуги,
• торгують запчастинами до авто.

Ваша діяльність не передбачена у списку, та Ви працюєте з безготівковими розрахунками.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрый день!

Ппредприниматели, которые используют исключительно безналичные расчёты, не обязаны использовать РРО. Даже если превысили лимит в 1 млн грн.

Безналичными, в понимании налоговой, считаются оплаты без использования платёжных карт, когда:

• Деньги с расчётного счёта покупателя переводятся на текущий счёт продавца/исполнителя.
• Покупатель вносит оплату через банк, для зачисления на счёт ФЛП.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

Стаття 9. Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються:

14) при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Статтю 9 доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 1017-IX від 01.12.2020

Вывод: Вы в своей деятельности не обязаны применять РРО.

УДАЧИ!

Доброго дня, Олександре!

Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій" № 1017-IX від 01.12.2020 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1017-20#Text).

З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим тільки для тих платників єдиного податку 2-4 груп, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Законом встановлено новий ліміт для обов'язкового застосування РРО фізособами-«єдинниками» замість 1 млн грн буде 220 МЗП, (1 січня 2021 р. – 1 320 000 грн). Цей ліміт буде діяти з 1 січня 2021 року. До цього моменту діє ліміт в 1 млн грн за п. 296.10 ПКУ.

Враховуючи, що ваш дохід за 2020 становить 1.32 млн грн, то Вам необхідно встановити РРО.

Однак, якщо Ви працюєте тільки з безготівковою, то РРО Вам не потрібен (незалежно від розміру доходів).

Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%...):

Стаття 9. Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються:

14) при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

{Статтю 9 доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 1017-IX від 01.12.2020}

Поки позиція податкової така: підприємці, які використовують виключно безготівкові оплати, не зобов'язані використовувати РРО.

Безготівковими, в розумінні податкової, вважаються оплати без використання платіжних карток, коли:

• Гроші з рахунку покупця переводяться на поточний рахунок продавця / виконавця.
• Покупець вносить оплату через банк, для зарахування на рахунок ФОП.

Якщо споживачі, використовуючи мережу Інтернет, замовляють послуги і розрахунки за них здійснюють виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем (LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо), такі операції здійснюються без застосування РРО надавачем послуги - https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/446796.html.

ІНСТРУКЦІЯ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04#Text):

безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді;

ПОЛОЖЕННЯ про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17#Te...):

3. У цьому Положенні нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

5) готівкові розрахунки/розрахунки готівкою - платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна;

Отже, безготівковим розрахунком вважається:

- перерахування коштів між двома банківськими рахунками (платника і отримувача);

- перерахування коштів, які були внесені в касу банку на рахунок отримувача коштів.

Щодо останнього випадку – операції через касу банку – ситуація цікава тим, що для особи:

- яка вносить – це готівковий розрахунок;

- яка отримує – безготівковий.

Це роз’яснення є у листі НБУ від 16.05.2019 р. №57-0007/26039.

Такий міжсторонній поділ платежу через касу банку на готівковий/безготівковий має важливе значення у двох ситуаціях:

- визначення дати та суми доходу, коли він здійснюється за допомогою платіжної картки чи терміналу. Гроші могли бути внесені у термінал одного дня, а зараховані на рахунок в інший день. У підприємців-єдиноподатників (у загальників теж) дохід визнається саме за датою зарахування. Саме в цей день здійснюється запис у їх Книзі обліку (Індивідуальна податкова консультація ДФС від 29.07.2019 р. № 3546/ІПК/03-20-13-01-06);

- визначення необхідності касового апарату (РРО). Якщо продавцю надходять кошти на рахунок, що були внесені через касу банку, то використовувати РРО непотрібно, так як платіж для нього є безготівковим і без використання карти. Це не є розрахунковою операцією.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Податковий кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17):

"Стаття 166. Податкова знижка

166.1. Право платника податку на податкову знижку.

166.1.1. Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року;

166.1.2. підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

166.2. Документальне підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки.

166.2.1. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги);

166.2.2. копії зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

166.3. Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки.

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:

166.3.1. частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу;

166.3.2. суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

166.3.3. суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;

166.3.4. суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов'язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

166.3.5. суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу;

б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї;

166.3.6. суму витрат платника податку на:

оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

166.3.7. суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

166.3.8. суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

166.3.9. суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися зазначеною в цьому підпункті податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

...166.4. Обмеження права на нарахування податкової знижки.

166.4.1. Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

166.4.2. загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу;

166.4.3. якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.166.4. Обмеження права на нарахування податкової знижки.

166.4.1. Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

166.4.2. загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу;

166.4.3. якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

лової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року...".

Іншими словами, Ваш податок може бути перерахований (надана податкова знижка) згідно передбачених наведеною статею ПК видами розрахунків та витрат, їх документального підтвердження.

Добрий вечір, Олександр!

З 1 січня 2021 року використовувати РРО та/або ПРРО зобов'язані ФОПи (платники єдиного податку другої - четвертої групи), які торгують:- лікарськими засобами, виробами медичного призначення та надають платні послуги у сфері охорони здоров'я;- складними побутовими товарами;- ювелірними виробами.Обсяг доходів, після якого треба застосовувати РРО та/або ПРРО з 01.01.21 складатиме 1.32 млн грн.Абсолютно всі фізичні особи-підприємці, що проводять розрахункові операції мають застосовувати РРО та/або ПРРО вже з початку 2022 року.

РРО — інструмент контролю за готівковим обігом. Хоча із цього правила є два винятки.

1. Не вся готівка має проходити через РРО. РРО потрібен тільки при розрахункаху торгівлі, громадському харчуванні і за послуги. Тобто, скажімо, повернення в касу позики через РРО не проводять.

2. РРО потрібен і при безготівкових розрахунках, але тільки у разі застосування платіжних карток (якщо їх проводять через РОS-термінал або платять карткою через Інтернет).

Отже, при класичних безготівкових розрахунках РРО не треба!

До таких розрахунків відносять:

– перерахування коштів з поточного рахунка покупця на поточний рахунок продавця (без застосування платіжних карток),

а також

– унесення готівки до каси банку для їх подальшого зарахування на поточний рахунок продавця.

Так було, є і, сподіваємось, буде!

Нові норми Закону про РРО, з 01.01.2021 р. не вимагають застосовувати РРО при звичайних безготівкових розрахунках. Див.: “Податки та бухгалтерський облік”, 2019, № 89.

Добрый день, Александр!

Логика закона по установке для ФОП РРО состоит прежде всего в возможности налоговых органов осуществлять администрирование налогов, то есть определять сумму полученных доходов ФОП, на которые должны быть начислены налоги. Поскольку при наличных расчетах невозможно достоверно установить такую сумму полученного дохода (кроме книги учета доходов ФОП), то и РРО в этом случае является единственным механизмом для такого администрирования.

В Вашем же случае все абсолютно прозрачно, поскольку на Ваш счет поступают денежные средства безналичным расчетом, поэтому налоговое законодательство не ставит к Вашей деятельности требования установки РРО, т к доходы абсолютно прозрачны и их можно подтвердить з помощью выписки с банковского счета. В связи с этим лимит доходов в 1,3 млн грн применяется только с учетом упомянутого выше критерия.

Кроме того, требование по установке ФОП РРО отсрочено до 01.01.2022.

Поэтому, Александр, у Вас нет обязанности установки РРО не только на данный момент, но и с 01.01.2022 (при условии неизменности норм закона по безналичным расчетам).

И значит Вы можете уверенно использовать безналичный расчет без дополнительных условий и расширять свой бизнес!

Желаю Вам удачи в этой сфере)

Кроме того,

В вашей конкретной ситуации вообще нет наличных расчетов, вы пишите , что все ваши клиенты юридические лица не резиденты. Ваши расчеты осуществляются с расчетного счета на расчетный счёт. Я так понимаю, что вы уже работаете и знаете требования к оформлению документов, которые выставляет банк для зачисления денежных средст. Для ФОП единщиков, которые в своей деятельности не осуществляют наличных расчетов, расчетов через различные платежные сервисы, а работает исключительно по договорам, инвойсам и осуществляют расчеты с текущего счёта на текущий счёт. ПРРО или РРО использовать не нужно, даже если вы превысили лимит в 1 млн грн. Эта проблема вас не касается.

Добрий день!

На Ваше питання, а саме: що конкретно робити в даній ситуації, чи треба реєструвати та/або застосовувати РРО? можу відповісти наступне: РРО не потрібен, якщо безготівковий розрахунок здійснюється: через розрахунковий банківський рахунок, касу банку, платіжний термінал на розрахунковий рахунок в банку або на картковий рахунок підприємця. Щодо питання перевищення ліміту в 1 млн. грн. на рік вихід з цієї ситуації: почати працювати тільки з безготівковими розрахунками або почати працювати з РРО з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення. Так як Ви працюєте уже лише з безготівковими розрахунками тому це питання відпадає саме собою.

Здравствуйте. Во-первых, на сумму превышения годового дохода вам нужно применить ставку единого налога в размере 15 процентів.

По Налоговому кодексу вы должны перейти на оплату других налогов и сборов и подать заявление в налоговую не позже 20 числа месяца, следующего за кварталом, в котором допущено превышение объема дохода.

По поводу РРО: в любом случае, его отменили до 01.01.2021, вы уже будете платить другие налоги и ваш бизнес к перечню обязательного РРО не относится, тем более, он у вас по безналичному расчёту.

С уважением юрист Галина Токмач