Оплата імпортних товарів в валюті

Доброго дня, Марко!

На жаль у контексті питання, яке Ви ставите, порадувати Вас особливо нічим. Хоча є варіанти!

Але давайте пійдемо по порядку...

Розрахуватись за отримані товари, послуги, які не відносяться до «критичного імпорту» до дати завершення воєнного стану у підприємств фактично немає можливості, оскільки, відповідно до п.12, п.14 Постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022р. №18 з 24.02.2022р. (далі- Постанова №18) встановлено цілу низку обмежень на розрахунки у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД).

Більш того, згідно роз'яснень НБУ 8 лип. 2022 Про спрощення валютні обмеження для імпорту товарної продукції та збільшено граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями, на які Ви абсолютно справедливо посилаєтесь:

"Обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг зберігатимуться. Підприємства матимуть змогу імпортувати лише ті послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, що входять до переліку, який також затверджено постановою КМУ від 7 липня 2022 року № 761".

Спрощення валютних трансакцій стосується тільки товарів критичного імпорту.

Тобто юридичні особи чи підприємці можуть іноземну валюту продати, обміняти, придбати. Але придбану іноземну валюту можна витратити виключно для здійснення операцій, перелічених у п.14 Постанови №18, зокрема для:

• імпортних операцій резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за умови, якщо поставка товарів за такими операціями здійснена/здійснюється після 23.02.2021р. Довідково: Перелік товарів критичного імпорту затверджений Постановою КМУ від 24.02.2022р. № 153 (далі – Постанова №153);
• переказу коштів з метою виконання зобов’язань резидента перед нерезидентом за укладеним між ними договором купівлі-продажу товарів за умови, якщо такий переказ здійснюється за рахунок коштів, одержаних за кредитом (позикою) від МФО або за субкредитом від держави, для фінансування якого держава залучила кредит (позику) від МФО;
• операцій з повернення нерезиденту попередньої оплати (авансового платежу), отриманої(ого) резидентом на його поточний рахунок у банку в Україні після 23.02.2022 р. за укладеним з нерезидентом договором з купівлі-продажу товару,

У ЗВ’ЯЗКУ З НЕВИКОНАННЯМ РЕЗИДЕНТОМ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ЗА ЦИМ ДОГОВОРОМ;

• валютних операцій МФО, уключаючи представництва МФО, а також валютних операцій резидентів та нерезидентів з переказу коштів в іноземній/національній валюті з метою розрахунків з МФО або з його представництвом;
• валютних операцій резидентами та нерезидентами для проведення мобілізаційних та інших заходів (потреб), визначених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки та оборони;
• операцій з оплати витрат на лікування в медичних закладах іноземної держави, оплати витрат на транспортування хворих, оплати витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання), уключаючи операції зі здійснення страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами страхування осіб, які виїжджають за кордон, на рахунки асистуючих компаній-нерезидентів;
• операцій з перерахування коштів за навчання на рахунки навчальних закладів іноземної держави;
• операцій з перерахування коштів для виплати аліментів;

НА ПІДСТАВІ ОКРЕМИХ ДОЗВОЛІВ (РІШЕНЬ) НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ,

• що приймаються на підставі звернень Кабінету Міністрів України, міністерств, Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, підписаних керівником державного органу або особою, яка виконує його обов’язки;
• переказів на користь дипломатичних представництв, консульських установ України за кордоном для їх утримання та виконання представницьких функцій, а також переказів на користь працівників апаратів військових аташе та апаратів представників Міністерства оборони України при закордонних дипломатичних установах України;
• розрахунків (оплати вартості товарів, робіт та послуг) за кордоном з використанням електронних платіжних засобів (за винятком розрахунків, що здійснюються з використанням коду категорії торговця – 6211) або використання за кордоном електронних платіжних засобів для отримання готівкових коштів;
• переказів на користь представництв і філій за кордоном юридичних осіб, у статутному капіталі яких державі прямо або опосередковано належить частка в розмірі 100%, згідно з кошторисом на утримання або робочою програмою та бюджетом з урахуванням обмежень, установлених у п.17 цієї постанови;
• розрахунків значущих операторів послуг платіжної інфраструктури з нерезидентами для забезпечення виконання функцій у міжнародних карткових платіжних системах;
• переказу іноземному інвестору/нерезиденту коштів, отриманих у зв’язку з проведеною після 01.04.2023р. виплатою погашення/сплатою доходу за облігаціями внутрішньої державної позики України згідно з умовами їх розміщення (емісії).

Тобто, перелік операцій, за які може бути проведена оплата нерезиденту під час війни дуже незначний. Борги за товари (послуги) некритичного імпорту фактично «заморожені».

КРИТИЧНІ ТОВАРИ ІНОДІ Є ПОСЛУГАМИ

Незважаючи на той факт, що у Постанові №18 мова йде про товари критичного імпорту, а Постанова №153 у своїй назві не містить згадки про послуги, фактичний перелік товарів критичного імпорту містить також і послуги. До «критичних послуг» віднесено:

• оплата товарів (продукції, послуг, витрат), пов’язаних із перевезенням пасажирів, вантажів (включаючи розрахунки за пальне, оплату аеропортових та портових зборів, наземного обслуговування повітряних та морських суден, оплату доріг, морське фрахтування, ремонт транспорту та інші, пов’язані з цією діяльністю продукцію, послуги та витрати), а також послуг інтернет-зв’язку; утримання, ремонт залізничної інфраструктури;
• послуги із зберігання товару на складах за кордоном та пов’язані з цим інші супутні витрати, послуги та програмне забезпечення для функціонування операторів процесінгових платіжних систем, операторів систем комунікацій та зв’язку, Інтернету та/або постачальників електронних комунікаційних мереж та обладнання (включаючи оплату ліцензій програмного забезпечення та/або програмного забезпечення/обладнання, щорічну плату за обслуговування програмного забезпечення/обладнання, технічну підтримку програмного забезпечення/обладнання), пов’язані із перевезенням пасажирів, вантажів;
• зображення та відеоматеріали, одержані через супутники (радіолокаційні, багатоспектральні, гіперспектральні, повнокадрові та пов’язані рішення, продукти чи послуги);
• послуги моніторингу на базі супутникової зйомки, послуги з доступу та отримання даних з архівів супутникових даних, послуги із замовлення супутникової зйомки (зокрема через онлайн-системи або іншим способом);
• телекомунікаційні послуги і т.д.

Крім перелічених вище, ще близько тридцяти видів послуг віднесено до складу «критичних». То ж можливість оплатити на користь нерезидента послуги наявна і під час воєнного стану, але не для всіх.

ЯКЩО ТОРКНУТИСЯ ПИТАННЯ ВАРІАНТІВ РІШЕНЬ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬ ДЛЯ СЕБЕ УЧАСНИКИ ЗЕД, ТУТ ЯК РАЗ ПОЧИНАЮТЬСЯ ВАЖЛИВІ АСПЕКТИ, ЯКІ ДО МІРИ СТОСУЮТЬСЯ І ВІДПОВІДЕЙ НА ВАШІ ПИТАННЯ:

У зв’язку з обмеженням руху іноземної валюти учасники ЗЕД активно шукають способи оплати валютних операцій з нерезидентами, або для спрощення розуміння того, про що пійде мова далі, назвенмо це "зменшення боргів перед нерезидентами". Розглядаються всі можливі варіанти.

Українські компанії, які є учасниками міжнародних груп компаній, як варіант зменшення боргів перед нерезидентами розглядають можливість пробачення боргу. На перший погляд, таке рішення виглядає дивним, адже вся сума пробаченого боргу буде включена до складу доходів підприємства та з неї буде сплачено податок на прибуток. Однак, керівництва компаній, розуміючи, що війна в Україні руйнує економіку, промислове та сільськогосподарське виробництво, стає причиною гуманітарної та соціальної катастрофи, приймають такі рішення свідомо.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022р. № 2120-IX вніс зміни до ЦКУ щодо строків давності: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Тобто, кредиторська заборгованість може бути неоплаченою та не вважатись безнадійною (бути простроченою) ще упродовж трьох років після завершення відповідних подій.

Проведення заліку заборгованостей регулюється положеннями ст.601 ЦКУ. Зарахування є одним із способів припинення зобов’язань, при цьому і зарахування може бути здійснене за наявності одночасно таких умов:

• вимоги сторін мають бути зустрічними, тобто такими, що випливають з двох різних зобов’язань між двома особами, де кредитор одних зобов’язань є боржником іншого;
• вимоги повинні бути однорідними, тобто в обох зобов’язаннях мають бути речі одного роду. Можна зарахувати грошовий борг проти грошового, товарний борг проти товарного. Згідно заданого питання пропонується проводити залік: грошовий борг за послуги проти грошового боргу за товар.

У Постанові Вищого господарського суду України від 13.09.2017 р. у справі № 903/828/16 прийшов до висновку, що однорідність будь-яких грошових вимог випливає із їх матеріального змісту (зобов’язання сплатити встановлену грошову суму) та не залежить від правових підстав виникнення грошових зобов’язань.

• необхідно, щоб за обома вимогами уже настав термін виконання, оскільки не можна пред’явити до зарахування вимогу за зобов’язанням, яке не підлягає виконанню. До зарахування може бути також пред’явлено вимогу, термін якої не вказаний або яка підлягає виконанню на першу вимогу кредитора.

Заборони на зарахування зустрічних однорідних вимог чинні нормативні документи не містять. Лише «у разі запровадження НБУ захисту у вигляді обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті» (пп. 5 п.10 р. ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019р. №7) можливе не зняття з валютного нагляду лише зобов’язань в інвалюті 1-ї групи та рублях незалежно від суми, а для решти валют – якщо зарахування проводять на суму понад пів мільйона євро. Наразі обов’язковий продаж валюти чинним законодавством не передбачений.

Але на практиці ми зіштовхнулись із ситуацією, коли існують внутрішні розпорядження НБУ, які містять уточнення, доповнення, коментарі та інструкції, як діяти у кожній конкретній ситуації. То ж, на нашу думку, доцільно звернутись за порадою щодо можливості проведення заліку в умовах воєнного стану до працівників банку, в якому обслуговується Ваше підприємство.

Такий варіант підходить для тих випадків, коли підприємство одночасно має дебіторську та кредиторську заборгованість з одним нерезидентом.

Варіант, коли нерезидент, який має дебіторську заборгованість перед резидентом, придбаває у іншого нерезидента дебіторську заборгованість резидента (відступлення права вимоги між двома нерезидентами), в результаті чого нерезидент стає кредитором резидента.

Відповідно до ст.ст. 512-516 ЦКУ кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Для відступлення права вимоги згода боржника не потрібна. Однак, боржник повинен бути повідомлений у письмовій формі про факт зміни кредитора, якому він повинен сплатити борг. Таке повідомлення має надати або постачальник, який відступив борг з посиланням на договір відступлення права вимоги, або новий кредитор з наданням документального підтвердження свого права на отримання боргу.

ВАРІАНТ 2.3. ЗАЛІК ЗАБОРГОВАНОСТЕЙ, ЯКІ ВИНИКЛИ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ.

Деякі підприємства розглядають варіанти укладання посередницьких договорів. При цьому, на момент укладання посередницького договору між посередником-резидентом та нерезидентом наявна кредиторська заборгованість. Далі резидент-посередник та нерезидент проводять залік зустрічних заборгованостей.

ВИСНОВОК:

Нормально здійснювати імпорт товарів, які не відносяться до переліку критичного імпорту, на час дії воєнного стану практично неможливо! Себто побудувати чисту з точки зору закону схему імпорту не получиться.

Проте можна, наприклад, як Ви і пропонували, створити німецьку фірму-прокладку, яка укладе угоду з українським ФОП (можна і 3 групи!), або підприємством з іншою формою власності, та працювати, скориставшись військовим станом, точніше посиланнями на нього та тими варінтами, які я надав Вам вище.

Що стосується обміну та переказів валюти за кордон, то влаштувати це в інший спосіб (з урахуваннм Вашого географічного положенні), ніж з українського рахунку на німецький рахунок, буде не дуже складно. Ви це розумієте не гірше за мене. При тому ФОП буде сплачувати податки, як і повинося йому, плюс на ньому будуть рости борги перед фірмою-прокладкою за поставлену продукцію.

Подробиці можно обговорити у приватній розмові. Для того раджу Вам натиснути кнопку "звернутись" біля мого профілю. Постараюсь Вам допомогти організувати Ваш імпорт.

Доброго дня, я бы радив вам працювати через фірму у Європі, товар клієнтам доставлять посылками, продавати в мережі інтернет. (амазон інші площатки)

https://www.google.com/amp/s/www.bbc.com/ukrainian...

Тому що на даний момент вести такий бізнес що ви пропонуєте не найкраща ідея

Купівля іноземної валюти наразі заборонена (з 24 лютого 2022 р.), крім: територій, які перебувають під загрозою окупації державою-агресором; придбання товарів критичного імпорту.

https://help-biz.sensebank.com.ua/hc/uk/articles/4881724088594-%D0%AF%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D1%94-%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA-%D0%B7-%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D1%8E-%D0%BF%D1%96%D0%B4-%D1%87%D0%B0%D1%81-%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83-

Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

Для детальної консультації натискайте

Доброго дня, Марко!

За імпортними ЗЕД-договорами розрахунки між резидентами й нерезидентами здійснюються виключно через банки (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про валюту і валютні операції», п. 31 Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 2., п. 16 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.).

Водночас згідно з п. 321 Положення № 2 суб’єкти господарювання — резиденти (юридичні особи та фізичні особи — підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту / імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначного розміру.

Незначний розмір валютної операції — розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Нацбанком на дату здійснення операції), який є меншим за розмір, передбачений ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-IX (п.п. 2 п. 2 Положення № 2, п.п. 7 п. 2 Положення № 5). Сьогодні цей розмір становить 400 000 грн.

Отже, якщо сума операції за ЗЕД-контрактом не перевищує 400 000 грн, розрахунки за імпортним контрактом можуть здійснюватися за допомогою банківської картки. Розрахунки можна здійснювати й через валютний рахунок, відкритий за кордоном, що підтверджують і податківці в роз’ясненні з категорії 112.02 ЗІР. При цьому ліцензія Нацбанку для відкриття таких рахунків зараз не потрібна.

Валюта розрахунків:

Резидент може передбачити у ЗЕД-договорі з нерезидентом розрахунок як в іноземній валюті, так і в гривнях. Це випливає з того, що розрахунки за експорт та імпорт товару (включаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), включаючи такі розрахунки на території України, належать до поточних валютних операцій (п.п. 1 п. 4 Положення № 2). А в п. 28 Положення № 2 вказано, що в розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов’язаними з рухом капіталу, використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня. На це звертають увагу й податківці в роз’ясненні з категорії 112.02 ЗІР.

ДО ВІДОМА. Валюта платежу може відрізнятися від валюти ціни (валюти контракту).

Валюта платежу — будь-яка валюта, в якій згідно з умовами договору здійснюється оплата товару (п.п. 1 п. 3 розд. I Інструкції № 7 .

Валюта ціни — будь-яка валюта, в якій згідно з умовами договору встановлюється ціна товару (п.п. 2 п. 3 розд. I Інструкції № 7).

Дозволено зараз і ЗЕД-зарахування, з чим погоджуються й податківці в роз’ясненні з категорії 112.02 ЗІР. При цьому контролери наголошують, що мають виконуватися сукупно вимоги, зазначені в п.п. 5 п. 10 Інструкції № 7:

• вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
• вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
• між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.

Транскордонний переказ валюти:

Під час дії правового режиму воєнного стану банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених постановою № 18

Зокрема, відповідно до п. 14 постанови № 18 уповноваженим установам забороняється здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України / переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях / іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, включаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів.

Виняток із цього правила для клієнтів банку становлять випадки здійснення:

• імпортних операцій резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (додаток до постанови КМУ від 24.02.2022 р. № 153) (далі — Перелік № 153);
• валютних операцій резидентів з виконання зобов’язань, які забезпечені державною гарантією;
• розрахунків (оплати вартості товарів, робіт та послуг) за кордоном з використанням електронних платіжних засобів або використання за кордоном електронних платіжних засобів для отримання готівкових коштів.

Тож фактично наразі суб’єкти господарювання можуть придбати через імпорт тільки товари, які включені в Перелік № 153.

Окрім того, за нормами п. 17 постанови № 18 уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:

1. з використанням російських рублів та білоруських рублів;
2. учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь;
3. для виконання зобов’язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.

Порядок придбання валюти:

Клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи — підприємці) здійснюють купівлю іноземної валюти через один банк для розрахунків за поточними торговельними операціями з нерезидентом за кожним зовнішньоекономічним договором (п. 8 Положення № 5).

Зверніть увагу, що на час дії воєнного стану згідно з п. 12 постанови № 18 уповноваженим установам забороняється здійснювати торгівлю валютними цінностями (включаючи операції за дорученням клієнтів).

Виняток із цього правила для клієнтів становлять випадки:

1. продажу клієнтами іноземної валюти в готівковій / безготівковій формі банкам, а також в готівковій формі небанківським фінансовим установам та оператору поштового зв’язку;
2. здійснення валютних операцій з обміну іноземної валюти в межах 1 групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.1998 р. № 34, між банками (безготівкової іноземної валюти), банками за дорученням клієнтів (готівкової та безготівкової іноземної валюти);
3. купівлі іноземної валюти з метою проведення валютних операцій, визначених у п. 14 постанови № 18 (крім випадку, визначеного п. 9 п. 14). При цьому на такі випадки купівлі іноземної валюти не поширюються вимоги п. 54 розд. V Положення № 5.

ДО ВІДОМА. У загальних випадках п. 54 розд. V Положення № 5 передбачає, що банк здійснює купівлю іноземної валюти з метою:

• проведення юридичними особами та ФОП розрахунків з нерезидентом за імпорт товарів, які поставлені в Україну та відповідно до законодавства України підлягають митному оформленню, за умови наявності в електронних реєстрах митних декларацій інформації про митні декларації, що є підставою для ввезення товарів та їх випуску у вільний обіг на митній території України за відповідним зовнішньоекономічним договором клієнта-резидента (крім тимчасових митних декларацій, за якими купівля, обмін іноземної валюти не здійснюються);
• оплати векселя, якими резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором, за умови наявності в електронних реєстрах митних декларацій інформації про ввезення та випуск у вільний обіг на митній території України товарів (які відповідно до законодавства України підлягають митному оформленню) або в разі пред’явлення документа, який згідно з умовами зовнішньоторговельного договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання резидентом послуг. Купівля, обмін іноземної валюти в разі митного оформлення товарів тимчасовими митними деклараціями не здійснюються.

Уповноважені установи здійснюють операції з купівлі за дорученням клієнтів (які дозволені пп. 1 та 4 п. 12 постанови № 18) та продажу безготівкової іноземної валюти (п. 121 постанови № 18):

• в доларах США — за курсом, що може відхилятися не більше ніж на 1 % від офіційного курсу Національного банку України, який діє в день здійснення операції;
• в інших іноземних валютах — за курсом, що може відхилятися не більше ніж на 1 % від курсу, який визначається на підставі офіційного курсу гривні до долара США, що діє в день здійснення операції, а також інформації про поточні курси іноземних валют до долара США (або долара США до іноземних валют) на міжнародних валютних ринках, які отримуються через торговельно-інформаційні системи на момент здійснення операції.

Клієнт-резидент зобов’язаний переказати куплену, обміняну на валютному ринку України іноземну валюту для виконання власних зобов’язань перед нерезидентами лише з поточного рахунку резидента, відкритого в банку, крім розрахунків за акредитивами та за операціями фізичних осіб у незначному розмірі з оплати продукції, робіт, послуг, що набуваються в нерезидентів за межами України для власного споживання (п. 46 Положення № 5).

Клієнт-резидент зобов’язаний використати іноземну валюту, куплену в установленому порядку через банк, не пізніше ніж за 10 р. дн. після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти (п. 44 Положення № 5). Якщо клієнт порушить зазначений строк для перерахування валюти, банк протягом 5 р. дн. продасть куплену іноземну валюту (п.п. 1 п. 47 Положення № 5).

Банк також зобов’язаний продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента (оскільки взаємні зобов’язання частково або повністю не виконані) кошти в іноземній валюті, які були куплені та переказані на користь нерезидента (п.п. 2 п. 47 Положення № 5). Однак вимоги пп. 47–49 Положення № 5 щодо строку продажу іноземної валюти не поширюються на іноземну валюту, яка не належить до 1 групи Класифікатора № 34 (п. 50 Положення № 5).

Отже, як бачимо, наразі діє багато обмежень щодо проведення імпортних операцій, однак за певними товарами такі операції можна здійснити.

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ:

1) https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/584011.html

2) https://biz.ligazakon.net/analitycs/211512_zed-roz...

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

Доброго дня!

здійснювати імпорт товарів, які не відносяться до переліку критичного імпорту, на час дії воєнного стану неможливо! побудувати чисту з точки зору закону схему імпорту не получиться.

можливо, створити німецьку фірму-прокладку, яка укладе угоду з українським ФОП , або підприємством ТОВ з іншою формою власності, та працювати за таких умов це можливо.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами і доповненнями імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.Пунктом 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.Згідно із п.п. 3 п. 6 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 7) банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.Водночас, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан.Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18).Так, відповідно до п. 14 прим. 2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.Водночас, п. 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14 прим. 2 Постанови № 18:1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.Отже, чинним законодавством не заборонено здійснення імпортних операцій без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами у період воєнного стану.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вітаю!

1.

Згідно зі ст. 5 Закону про ЗЕД* і ст. 378 ГКУ фізособи-підприємці мають право здійснювати ЗЕД нарівні з іншими суб’єктами господарювання. Тобто статус фізособи-підприємця, а тим більше платника єдиного податку, для ЗЕД не перешкода.

* Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.

Також сама собою ЗЕД не конфліктує згідно з ПКУ і з можливістю перебування на єдиному податку. Інша річ, що для єдиноподатників груп 1 — 3 виписаний довгий список заборонених видів діяльності — конкретно в п. 291.5 ПКУ. Якщо покупець/замовник у межах такого виду діяльності «не українець» — це нічого не міняє. Тобто ці заборони поширюються в рівній мірі і на ЗЕД.

Зокрема, єдиноподатник не може займатися експортом та імпортом підакцизних товарів. Цей термін розшифрований у п.п. 14.1.145 ПКУ.

Знову ж таки потрібно пам’ятати, що для окремих груп єдиного податку в ПКУ прописані певні обмеження. Так, якщо ви — платник єдиного податку групи 1, то до ЗЕД вас і близько не підпустять. Ваша межа — роздрібний продаж товарів з торгових місць на ринках або надання побутових послуг населенню, до якого нерезиденти не належать.

Другій групі єдиного податку пощастило трохи більше. Вони можуть експортувати-імпортувати товари в ЗЕД (звичайно, окрім заборонених). А ось виконувати роботи / надавати послуги другогрупники мають право тільки платникам єдиного податку та/або населенню.

Населення — це громадяни держави, іноземні громадяни, які живуть у цій державі, особи без громадянства й особи з подвійним і більше громадянством.

На жаль, але єдиноподатник групи 2 не має права виконувати роботи / надавати послуги закордонним юрособам (оскільки вони не можуть бути єдиноподатниками — п.п. 291.5.7 ПКУ) і громадянам, які перебувають за кордоном, оскільки вони не є громадянами України.

Знову ж таки, заборона на роботи/послуги діє тільки в тому випадку, якщо єдиноподатник групи 2 є їх виконавцем. Якщо ж він вирішить, навпаки, замовити роботи/послуги, то зможе зробити це в кого завгодно, у тому числі в іноземної юридичної або фізичної особи.

Фізособи-єдиноподатники групи 3 вільні від меж, описаних вище для груп 1 і 2 . При цьому реєструватися платником ПДВ чи ні — це вже кому як більше подобається або кому як потрібніше.

Електронні гроші

Як відомо, п. 291.6 ПКУ вимагає, щоб платники єдиного податку здійснювали розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковою та/або безготівковою). Це означає, що взаємозалік, бартер та інші негрошові розрахунки заборонені. Водночас електронні гроші перетворюються на реальні грошові кошти не на етапі отримання оплати від покупців, а після їх «виведення» на банківський рахунок. Тому податківці забороняють єдиноподатникам приймання будь-яких електронних грошей.

2.

Фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку, у тому числі третьої групи, можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за умови дотримання вимог розділу XIV ПКУ щодо перебування на спрощеній системі оподаткування та норм НБУ. Оподаткування доходів від підприємницької діяльності здійснюється за обраною ставкою єдиного податку.ччинним законодавством не заборонено фізичним особам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн. Водночас кошти за операціями суб'єктів господарювання - резидентів, зокрема, з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України. Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими статтями 11 та 15 Закону № 2473 відповідно.

Фізична особа - підприємець - платник єдиного податку має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.

3.

На практике особенно популярны следующие виды внешнеэкономической деятельности

• экспорт и импорт товаров;

• предоставление различного вида услуг;

• выполнение работ.

Если ваша деятельность пока не имеет законного статуса, тогда, чтобы работать с серьезными иностранными партнерами, лучше официально оформить свое дело.

Как ФЛП (физические лица предприниматели), так и юридические лица имеют право заниматься внешнеэкономической деятельностью.

Юридическим лицам необходимо внести в учредительные документы информацию об осуществлении ими внешнеэкономической деятельности.

Для ведения внешнеэкономической деятельности не имеет значения, на какой системе налогообложения Вы будете: общей или упрощенной.

Плательщик единого налога может осуществлять внешнеэкономическую деятельность как на территории Украины, так и за ее пределами. Но при условии, что он не осуществляет виды деятельности, которые не дают права применять упрощенную систему налогообложения.

Для предотвращения ненужных вопросов налоговиков и наступления негативных последствий Вам необходимо проверить свои КВЕД на соответствие реальной хозяйственной деятельности, а также на ограничение в деятельности плательщиков единого налога по той или иной группе. Например, плательщику 2 группы запрещено предоставлять услуги юридическим лицам на общей системе налогообложения.

Для того чтобы стать субъектом ВЭД, специальная регистрация не нужна. Но в зависимости от того, каким видом ВЭД Вы будете заниматься, возможно, нужно будет оформить ряд документов.

Законодательство указывает на то, чтобы расчеты резидентов с нерезидентами в пределах торгового оборота велись в иностранной валюте и через уполномоченные банки. А это значит, что без валютного счета предпринимателю, который осуществляет экспортные и импортные операции, не обойтись.

Если предприниматель собирается заниматься операциями, связанными с перемещением товаров через таможенную границу Украины, то ему придется иметь дело с таможней (таможенное оформление грузов, таможенный контроль). Значит, надо заранее встать на учет в таможенном органе по месту своей государственной регистрации (то есть пройти процедуру аккредитации на таможне).

По желанию можно воспользоваться (за плату) услугами таможенного брокера, заключив с ним соответствующий договор. Тогда аккредитацией и / или таможенным оформлением грузов будет заниматься брокер.

Перед каждой сделкой Вам необходимо выяснить перечень всех разрешительных документов, определиться с таможенными платежами Как правило, с этим также помогают таможенные брокеры. Так, проще и дешевле, по крайней мере, в начале своей внешнеэкономической деятельности.

На экспорт и импорт отдельных видов товаров необходимо получить лицензию.

Кроме того, на отдельные виды товаров устанавливаются ограничения в виде квот. Квота – это предельный объем товаров определенных категорий, который разрешено экспортировать с территории Украины (импортировать на территорию Украины) в течение определенного срока

Перечень товаров, подлежащих квотированию и лицензированию, утверждается КМУ. Как правило, этот перечень ежегодно пересматривается.

Законодательство позволяет вести свою деятельность без печати, но по желанию Вы можете ее получить.

Однако я бы рекомендовала предпринимателям, занимающимся ВЭД, печать все же получить. Не исключено, что некоторые контрагенты-нерезиденты откажутся работать с партнерами, которые не имеют печати.

Основными документами, которые потребуются для работы с клиентом – это контракт, инвойс, акт оказания услуг. Также при необходимости нужно поискать логистическую компанию, которая предоставит транспортные услуги.

Кроме того, стоит упомянуть и о сроках расчетов по внешнеэкономическим договорам. Провести расчеты и закрыть сделку по ВЭД-операциям следует в течение 365 дней. Эти сроки не применяются: к экспортируемых услуг, работ, прав интеллектуальной собственности, некоторых товаров, медуслуг и операций на сумму до 400 тыс. грн. Операции от 400 тыс. грн., которые подпадают под обязательный финмониторинг. Если на счет поступит валютный платеж, эквивалентный этой сумме в гривне, финмониторинг банка запросит у вас документы по сделке.