Задайте вопрос юристу

829 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Налоговое право, 07 февраля 2023, вопрос №80231 850₴

Оплата услуг в криптовалюте

Я являюсь ФОПом 3-ей группы, занимаюсь разработкой программного обеспечения.
Один потенциальный клиент предлагает для оплаты моих услуг использовать
криптовалюту (USDT). Сценарий выглядет так. Я завожу криптокошелек на одной из криптобирж,
он переводит на него криптовалюту, я продаю ее, а потом вывожу фиатные деньги
через Приватбанак или Монобанк на свою карточку.
Меня очень смущает такая схема. Непонятно как платить налоги и насколько это легально.
Мне кажется, что со стороны это может выглядеть как отмывание средств.
Вопрос такой. Возможен ли вариант рассчета за оказанные услуги криптовалютой?
И если да, то как это сделать без нарушения законодательства?

Ответы юристов (16)

    Винограденко Антон Анатолійович
    14.1%

    Доброго дня!

    Податковий кодекс України п 291.6. ст. 291 "Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій)." - тобто отримувати криптовалюту у якості розрахунку не можна і на даний момент це буде порушенням.

    Наслідки цього порушення: примусове переведення на загальну систему оподаткування та сплата єдиного податку за штрафною ставкою - 15 %.

    Ваш варіант не підійде, так як продаж криптовалюти -це інший вид діяльності, який не є вашим видом діяльності,якийй ви здійснюєте.

    "Меня очень смущает такая схема. Непонятно как платить налоги и насколько это легально. Мне кажется, что со стороны это может выглядеть как отмывание средств." - так, ця схема не є правильною, але це і не є як таким "відмиванням грошей".

    Айвазян Юрий Климентьевич
    14.1%
    Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Павле!

    Криптовалюта в Україні нібито не заборонена, але її узаконення також не доведено до логічного правового кінця. Це, перш за все, стосується введення цього поняття у Податковий кодекс України.

    Верховна Рада затвердила закон №3637 "Про віртуальні активи".

    Закон формує правове поле на ринку віртуальних активів, визначає його ключові визначення: правовий статус, класифікацію, права власності, а також адаптує рекомендації FATF з фінансового моніторингу ринку віртуальних активів.

    Важливо, що закон не легалізує криптовалюти як платіжний засіб. Вони також не можуть бути предметом обміну на товари, послуги, майно та роботу.

    Регуляторами цього ринку визначені Національний банк (НБУ) та Нацкомісія з регулювання цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Регулятори ліцензуватимуть учасників ринку – трейдерів та кріптобіржі.

    Повноцінно закон набуде чинності після внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування операцій з віртуальними активами.

    З огляду на такі обставини Ви можете поки що легалізувати свої операції в будь-якому форматі, який Вам вигідний. Це може бути, наприклад і ФОП В той же час кінцевої відповіді на те, як буде легалізовано державою оборутки з кріптою(наприклад, як буде відбуватися видача ліцензій НБУ чи Нацкоміссії з цінних паперів,як ці операції будуть оподатковуватись, на жаль, поки що не маємо.

    Державна податкова служба України час від часу все ж таки дає роз’яснення з цього приводу. Наприклад там кажуть, що «фізичні особи – резиденти, які отримують дохід в Україні та за кордоном криптовалютою, автоматично стають платниками податку на доходи ФО, а також військового збору. Базою оподаткування в цьому випадку є загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який отримав платник податку протягом звітного податкового періоду.

    Крім того, ДПС вважає, що «у разі отримання доходу від продажу кріптовалюти фізичною особою – резидентом іншій фізичній особі – резиденту, він повинен зараховуватись у загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід у вигляді іншого доходу з відповідним оподаткуванням, а якщо зазначений дохід отримується від ФО – нерезидента, то такий дохід вважається іноземним та оподатковується ПДФО та ВЗ на загальних підставах».

    Отже використовувати кріпту в прямому сенсі цього слова у своїх оборутках в статусі ФОПу прямо і відкрито я би не рекомендував. Поки що, принаймні. Оскільки цих "новаторських" кроків з Вашого боку ДПС України просто не зрозуміє, і у Вас виникнуть серйозні проблеми.

    Це не значить, що використовувати крипту у своїх розрахунках Ви зможете, якщо тільки ці операціє залишатимуться в тіні, бо на сьогодняшній в Україні дозволені розрахунки лише в гривні. Відповідно і ФОПівська декларація повинна подаватись Вами до ДПС лише в гривні!

    Взагалі раджу Вам звернутись до мене персонально. Зможу Вам реально допомогти, але треба знати деталі.

    Тож тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото!

    Гуща Юрій Миколайович
    7.1%
    Гуща Юрій Миколайович год назад

    Юрист, г. Чернигов, 10 лет опыта

    Общаться в чате

    Згідно з п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

    До доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

    ФОП-єдиноподатник, який дозволив собі негрошову форму розрахунків, повинен дохід, отриманий при застосуванні такої форми розрахунків, оподаткувати за ставкою 15 % (п.п. 3 п. 293.4 ПКУ), а юрособа-єдиноподатник такий дохід оподатковує за подвійною ставкою — 6 % або 10 % в залежності від обраної базової ставки єдиного податку (п.п. 2 п. 293.5 ПКУ).

    Однак головна проблема, яку тягне за собою негрошова форма розрахунків, — не підвищена ставка єдиного податку, а втрата права перебувати на спрощеній системі. Єдиноподатник, який дозволив собі таку форму розрахунків, зобов’язаний перейти на загальну систему з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено негрошову форму розрахунків (п.п. 4 п.п. 298.2.3 ПКУ).

    Отже, заборона на негрошові розрахунки для єдиноподатників у ПКУ дійсно є. Однак фіскали, як свідчить практика, трактують цю заборону дуже широко.

    https://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2019/july/is...

    Савченко Олександр
    14.1%
    Савченко Олександр год назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Павло!

    Відповідно до пп. 291.6 ПКУ платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

    Криптовалюти не належать до грошової форми розрахунків. А тому ФОП на ЄП не можу приймати в оплату за свої послуги криптовалюту.

    За ст. 298.2.3 ПКУ платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначеного у пункті 291.6., - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

    За ст. 299.10., 299.11 ПКУ реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників ЄП за рішенням контролюючого органу на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення пункту 298.2.3.

    За ст. 299.12 ПКУ погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II ПКУ;

    За ст. 102.1 ПКУ контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

    Тому ФОП-платник ЄП, який в оплату за надані послуги отримає криптовалюту, а не безготівкові фіатні гроші, зобов’язаний буде сплатити з їх вартості єдиний податок 2% чи 15% (залежно від того, в період чи після припинення воєнного стану це станеться) і перейти на загальну систему оподаткування (ПДФО та військовий збір від чистого оподатковуваного доходу).

    За п. 177.1 ПКУ доходи фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування оподатковуються податком на доходи 18% (за п. 167.1 Кодексу) та військовим збором 1,5% (за п.п. 1.3 п. 16-1 підр. 10 розділу XX Кодексу).

    Якщо платник ЄП не перейде на загальну систему оподаткування самостійно, то при проведенні податкової перевірки в період 1095 днів його реєстрація платником ЄП буде анульована заднім числом після кварталу, в якому прийнято оплату криптовалютою, а всі доходи за наступні після цього періоди підлягатимуть обкладенню ПДФО та ВЗ.

    Чи можуть ФОП – платники ЄП другої – третьої груп здійснювати продаж (реалізацію) криптовалюти (https://km.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/558108.ht...):

    Головне управління ДПС у Хмельницькій області повідомляє, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України.

    Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПКУ фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

    Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

    Перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи визначено п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

    Так, відповідно до частини другої п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність з обміну іноземної валюти.

    Згідно з п. 5 частини першої ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» іноземна валюта це:

    а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу;

    б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових)одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті;

    в) електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах.

    На сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею.

    Разом з тим, з метою врегулювання правовідносин щодо обігу, зберігання, володіння, використання та проведення операцій за допомогою криптоактивів в Україні, а також визначення загальних засад функціонування та правового регулювання ринку віртуальних активів в Україні на сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано відповідні проекти законів.

    Одночасно зауважуємо, що згідно ст. 99 Конституції України та ст. 192 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

    Відповідно до ст. 44 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» зі змінами та доповненнями Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства.

    Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець може обрати спрощену систему оподаткування за умови дотримання вимог, визначених п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

    Разом з тим оскільки на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні та відсутня нормативна база для її класифікації і регулювання операцій з нею, то з метою уникнення порушень щодо застосування спрощеної системи оподаткування платник податків може звернутися до Національного банку України з питання віднесення криптовалюти до іноземної валюти.

    Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

    ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

    Карпенко Андрей Владимирович
    4.7%

    Здравствуйте!

    • ФЛП на едином налоге I-III группы использовать криптовалюты в расчетах нельзя.

    Последствия: принудительный перевод на общую систему налогообложения и уплату единого налога по штрафной ставке - 15%.

    Ознакомьтесь:

    https://biz.ligazakon.net/ru/analitycs/214027_flp-...

    Карпенко Андрей Владимирович

    Плательщики единого налога (ЕН) групп 1 — 3 могут получать доход за отгруженные товары (выполненные работы, предоставленные услуги) исключительно в денежной форме (наличной и/или безналичной). Это правило прописано в п. 291.6 НКУ.

    Промський Євгеній Сергійович
    14.1%

    Добрый день!

    Здесь есть несколько нюансов:

    1. Получать оплату услуг в криптовалюте по состоянию на сегодня спорное занятие. С одной стороны, если вы крипту не будете выводить в фиат, у вас формально нет дохода с этих средств, а значит и нет обязанности уплачивать налог.

    2. После вывода крипты в фиат есть 2 варианта:

    2.1. Прогнать эти деньги через фоп и уплатить налог согласно вашей ставке по упрощенной системе. Если там суммы относительно остальных ваших поступлений схожи по размеру, вероятность претензий к вам со стороны банка либо налоговой невысока. Если же эта сумма будет существенно превышать ваши обычные поступления, банк и/или налоговая могут запросить подтверждение происхождения средств.

    2.2. Вывести эти крипту как физ. лицо и уплатить с них налог 19.5 % при подаче декларации о доходах физического лица. Этот вариант соответствует сегодняшним требованиям закона.

    При возникновении дополнительных вопросв нажимайте кнопку "Обратиться". Буду рад помочь.

    • Павел Клиент год назад

      Если действовать по пункту 2.2 (вывести эти крипту как физ. лицо и уплатить с них налог 19.5 %) нужно ли какое-то подтверждение происхождения средств? Когда нужно заплатить налог? Беспокоит ситуация, когда денежное поступление попало под финансовый мониторинг, а ты еще не заплатил налог и никак это не задекларировал. Хотелось бы понять как это сделать максимально легально и с минимальными рисками

      • Промський Євгеній Сергійович
        5.9%

        Документального подтверждения не нужно. Вы подаете декларацию (она подается один раз в год) и на ее основании платите налог.

        Но при выводе средств на карту фин. мониторинг банка может попросить подтверждения средств. И как тут уже все зависит от того, как вы ему объясните это поступление (оплата услуг, волонтерство прочее).

        Лучше всего, если у вас есть другие источники дохода, не переводить крипту в фиат. Сейчас существуют сервисы, где оплату товаров/услуг можно проводить через криптовалюту.

    Карпенко Андрей Владимирович
    5.9%

    На сегодня в Украине принят Закон о виртуальных активах*. Он еще не вступил в силу**.

    * Закон Украины «О виртуальных активах» от 17.02.2022 № 2074-IX.

    ** Произойдет это со дня, когда вступит в силу закон о внесении изменений в НКУ относительно особенностей налогообложения операций с виртуальными активами. Впрочем этот закон пока что на стадии законопроекта (от 13.03.2022 № 7150).

    Но в нем уже законодатели определились с правовым статусом виртуальных активов (к которым можно отнести и виртуальную валюту). Так, Закон:

    — во-первых, определяет виртуальные активы как нематериальное благо (то есть расценивает их как нематериальные активы). А это говорит о том, что виртуальные активы не могут быть признаны денежными средствами;

    — во-вторых, он четко определяет, что виртуальные активы не являются средством платежа на территории Украины и не могут быть предметом обмена на имущество (товары), работы (услуги) (ч. 7 ст. 4 Закона о виртуальных активах). То есть фактически устанавливает запрет на расчеты виртуальными активами на территории Украины.

    В свое время НБУ давал свою оценку виртуальным валютам (в том числе и биткойнам) на предмет возможности их признания денежными средствами (https://bank.gov.ua/ua/news/all/spilna-zayava-finansovih-regulyatoriv-schodo-statusu-kriptovalyut-v-ukrayini). И в частности, указывал, что:

    — поскольку криптовалюта не существует в форме банкнот, монет, записей на счетах в банках, она не может быть признана деньгами в трактовке украинского законодательства;

    — поскольку криптовалюта не имеет привязки к денежной единице ни одного из государств, она не может быть признана валютой или законным платежным средством иностранного государства и не является валютной ценностью в трактовке валютного законодательства;

    — поскольку криптовалюта не выпускается банком и не является денежным обязательством определенного лица, она не может быть признана электронными деньгами.

    Расчеты критовалютой (биткойнами) по действующему законодательству не могут признаваться денежными.

    Это неденежные расчеты. А следовательно, принимать оплату за товары/ услуги критовалютой плательщику ЕН групп 1 — 3 (в том числе на «спецЕН» 2 %) запрещено!

    Если единоналожник получит оплату за свои услуги криптовалютой (биткойнами), то это будет расцениваться как бартерная операция (обмен товаров/услуг на нематериальные активы), осуществлять которую плательщику ЕН (в т. ч. «спецЕН») запрещено.

    ВЫВОДЫ
    • Получать в оплату за отгруженные товары (выполненные работы, предоставленные услуги) криптовалюту (в т. ч. Bitcoin) плательщик ЕН не имеет права.
    • Это будет расцениваться как бартерная операция (обмен товаров/услуг на нематериальные активы), осуществлять которую плательщику ЕН запрещено. Следствием нарушения станет лишение права работать на упрощенной системе налогообложения.
    Айвазян Юрий Климентьевич
    5.9%
    Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Общаться в чате

    Павло!

    На доповнення до моєї відповіді...

    Я думав, що був зрозумілий Вами, коли відповідав на Ваше питання рано вранці, але судячи з Ваших подальших коментів, бачу, що цього не сталося.

    Отже використовувати криптовалюту у своїх розрахунках у статусі підприємця будь-якої форми власності Ви не маєте права. Українське фіскальне законодавство не передбачає такого ігнструменту розрахнків, як крипта. Хіба що Ви можете зробити це як фізична особа, але наскільки це ускладнить всі Ваші транзакції, я навіть не можу це собі уявити! Я також не дуже розумію, навіщо Вам при Вашому бізнесі зв'язуватись з криптою. Ця валюта дуже волатильня, і з нею більше проблем, аніж здобутків, особливо, з огляду на її невизначений статус в Україні.

    Карпенко Андрей Владимирович

    Декларировать и платить НДФЛ+военный сбор за 2023 год частным лицам необходимо в 2024 году.

    Общее правило определения сроков декларирования и уплату налога таково:

    декларация подается обычными физлицами – до 01 мая (пп. 49.18.4 НКУ);

    налог и военный сбор уплачивается обычными физлица – до 01 августа (П. 179.7 НКУ).

    Савченко Олександр
    5.9%
    Савченко Олександр год назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Общаться в чате

    Павло!

    Задумайтеся, якщо все дійсно так просто, то що заважає вашому потенційному клієнту (замовнику) продати криптовалюту, задекларувати відповідний дохід, сплатити з нього податки та розрахуватися з Вами в грошовій формі?

    Прийнятною моделлю із запровадження криптовалюти для фактичної оплати за послуги, при якій є стриманий оптимістичний прогноз щодо оподаткування, є наступна.

    ФОП отримує всю або частину оплати за послуги у криптоактивах на підставі письмового договору з замовником чи третьою особою, за яким не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких криптоактивів з його сторони чи їх повернення; іншу частину оплати може отримувати фіатними грошами від замовника на банківський рахунок.

    Оподаткування в такому випадку регулюється ст.ст. 292.1, 292.3, 14.1.244 ПКУ, за якими доходом ФОП-платника єдиного податку є дохід в виді безоплатно отриманих товарів (матеріальні та нематеріальні активи).

    При подальшому продажу криптоактивів на 2Р2 площадці отримана гривня підлягатиме включенню у доходи ФОП та обкладанню ЄП 2% чи 5%. Таке оподаткування встановлене ст. 292.1 ПКУ, за якою доходом платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом звітного періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

    Наведена модель є прийнятною при кількаразовому використанні на невеликі суми, наприклад 3-5 разів на рік при отриманні криптоактивів від різних осіб.

    При постійному тривалому застосуванні є імовірність припущення зі сторони контролюючого органу при перевірці, що криптоактиви є оплатою за послуги ФОП, а не безоплатно наданими.

    Для безоплатно отриманих товарів і негрошової оплати за надані послуги Податковий кодекс України встановлює різні наслідки.

    Якщо в першому випадку вартість безоплатно отриманого блага включається в доход ФОП-а, оподатковується ЄП за звичайною ставкою і не перешкоджає подальшому перебуванню фізичної особи на спрощеній системі оподаткування, то в другому випадку доход від бартерної операції оподатковується ЄП 2% (після припинення воєнного стану – 15%) і зобов’язує платника ЄП перейти на сплату податків на загальній системі оподаткування.

    Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

    ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

    Гончаренко Константин
    8.2%

    Доброго дня!

    Сплата податків та зборів стане можливою із використанням електронних грошей. Звісно, є виключення, передбачені ПКУ або законами з питань митної справи. А також не допускатиметься прийняття на єдиний рахунок електронних грошей.

    Це передбачає Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» від 12.01.2023 р. № 2888-IX, норми якого запрацюють із 1 квітня 2023 року.

    Також емітенти електронних грошей відкривають відповідні електронні гаманці, передбачені законодавством України, платникам податків - юридичним особам (резидентам і нерезидентам) незалежно від організаційно-правової форми, відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з ЄДР чи інформації з цього реєстру, отриманої емітентом електронних грошей відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік у контролюючих органах як платника податків.

    Емітенти електронних грошей зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття електронного гаманця платника податків - юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця.

    Фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані повідомляти про свій статус емітентів електронних грошей, в яких такі особи відкривають електронні гаманці.

    Дата виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг визначатиметься, зокрема, і як дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець. Це ж стосується і дати віднесення сум податку до податкового кредиту - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника.

    У свою чергу платники єдиного податку першої - третьої груп можуть здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) з використанням електронних грошей.

    До вступу закону у силу 1.04.23 року така схема оплат на Ваш ФОП буде порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Та підставою переходу на загальну систему.

    Аргументація така, що, відповідно до п. 291.6 Податкового кодексу, платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки виключно в грошовій формі (готівковій та безготівковій). Згідно із п.п. 4 п.п. 298.2.3 ПКУ, у разі застосування іншого способу розрахунку вони зобов'язані перейти на загальну систему оподаткування.

    Безготівкові розрахунки - це перерахування коштів, унесених готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі паперових або електронних розрахункових документів.

    Фіскали зазначають, що відповідно до листа Нацбанку №25-109/5294 від 07.02.2014, електронні гроші використовуються як засіб здійснення платежів, приймаються обмеженим колом осіб, надаються емітентом в обмін на кошти у готівковій або безготівковій формі і відповідно до законів України не є грошовими коштами.

    Нагадаємо, що раніше податківці спокійно ставились до подібних розрахунків, зазначаючи, що при цьому єдинник повинен використовувати РРО (лист ДФС від 23.05.2016 р. № 5295/К/99-99-22-07-03-14).

    Враховуючи сказане , якщо на ваш рахунок ФОП зайдуть такі кошти

    У Вашій ситуаціі орган ДФС проведе Вам нарахування податків за загальною системою оподаткування:

    ПДФО-18%

    ЄСВ-22%

    ВЗ-1,5%

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр год назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Общаться в чате

    Павло!

    Криптовалюти не належать до електронних грошей, а регулюються вони законом «Про віртуальні активи», який досі не набрав чинності.

    При цьому, відповідно до закону «Про платіжні послуги» електронні гроші – це одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов’язанням такого емітента електронних грошей.

    В НБУ звертають увагу, що електронні гроші існують лише в безготівковій формі. Також чинне законодавство встановлює ліміти на електронні гроші:

    • для електронного гаманця, що не поповнюється, максимальна сума електронних грошей не має перевищувати 5 тис. грн;
    • для електронного гаманця, що поповнюється, максимальна сума електронних грошей встановлюється не вище ніж передбачено статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», тобто 400 тис. грн.

    Згідно з нормами закону «Про платіжні послуги» у небанківських надавачів платіжних послуг (платіжних установ, установ електронних грошей, операторів поштового зв’язку та деяких інших надавачів платіжних послуг) з’явилася можливість відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки й електронні гроші. До цього емітентами електронних грошей могли бути лише банки.

    Як зазначено в статті 57 закону «Про платіжні послуги», випускати електронні гроші можуть:

    • банки;
    • установи електронних грошей;
    • філії іноземних платіжних установ;
    • оператори поштового зв’язку;
    • Національний банк України;
    • органи державної влади, органи місцевого самоврядування.

    Банки, які мають право випускати електронні гроші:

    Найменування банку Найменування електронних грошей / найменування платіжної системи, з використанням якої здійснюються операції з електронними грошима

    1. АТ «СЕНС-БАНК» - «ALFA-MONEY», MasterCard, Visa

    2. ПАТ «БАНК ВОСТОК» - ПРОСТІР

    3. ПАТ «ТАСКОМБАНК» - «Максі»

    4. АБ «УКРГАЗБАНК» - ПРОСТІР

    5. АТ «Райффайзен банк Аваль» - MasterCard, Visa

    6. ПАТ «МТБ БАНК» - MasterCard, Visa, XPAY

    Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

    ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!
    Савченко Олександр
    Савченко Олександр год назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Общаться в чате

    Павло!

    Для прикладу наводжу використання системи Payoneer, коли мова дійсно йде про електронні гроші (а не криптовалюту):

    Так, Payoneer працює за принципом роботи електронних грошей, проте емітент електронних грошей Payoneer не є резидентом України і не зареєстрований в Україні.

    Проте свої послуги ця платіжна система пропонує і резидентам України, зокрема, і підприємцям. За користування клієнт платить гроші на аккаунт Payoneer.

    Зауважимо, що Payoneer – не є платіжною системою та не зареєстрована на сайті НБУ.

    РЕЄСТРАЦІЯ АККАУНТУ Є БЕЗКОШТОВНОЮ, ПРИ ЧОМУ НАЯВНІ ТРИ ВАРІАНТИ:
    • аккаунт на фізичну особу;
    • аккаунт на фізичну особу-підприємця;
    • аккаунт на ТОВ.
    PAYONEER ДОЗВОЛЯЄ:
    1. Отримати гроші із сайтів-партнерів – фріланс-бірж, фотобанків, торгових майданчиків. Для виведення з сайту достатньо вказати пошту, на яку зареєстровано обліковий запис Payoneer. Зручно збирати гроші з різних сайтів в одному обліковому записі.
    2. Отримати гроші безпосередньо від клієнтів. Можна зробити запит на оплату і клієнт отримає лист з інвойсом. Клієнту для оплати необов’язково мати свій обліковий запис у Payoneer.
    3. Отримати реквізити рахунку в американському банку. Деякі сайти, наприклад, Amazon, вимагають реквізити рахунку в американському банку. Payoneer має послугу – «Global Payment Service», вона дозволяє отримати банківські реквізити для різних валют. Гроші, переведені за цими реквізитами, потраплять у ваш обліковий запис Payoneer.

    Після зарахування в обліковий запис гроші можна перерахувати туди, куди зручно – на банківський рахунок, або картку Payoneer.

    Проте, виручка від підприємницької діяльності при безготівкових розрахунках має надходити не на будь-який рахунок у банку, а саме на той, що відкритий для підприємницької діяльності. Це балансовий рахунок – 2600 або 2605.

    УВАГА!

    Баланс акаунту Payoneer та транзакції по банківській картці Payoneer не видно для українських податкових органів. Фінансовий моніторинг відбувається над коштами, які надходять на ваш рахунок в українському банку.

    Тож, ФОП як зареєстрований користувач цієї платіжної системи, не є власником банківського рахунку, а є лише користувачем системи з доступом до спеціальних віртуальних реквізитів (так званого електронного гаманця). З електронного гаманця можна перерахувати електронні гроші у вигляді коштів на свій рахунок у банку.

    Зокрема, в Україні електронний гаманець може відкриватися банком-емітентом електронних грошей для ФОП як для торговця, який бажає приймати електронні гроші від покупців та клієнтів в оплату своїх товарів/послуг. У цьому разі електронні гроші можуть погашатися банком-емітентом безготівковими коштами або можуть обмінюватися агентом з розрахунків теж на безготівкові кошти. Дещо подібне відбувається і у випадку перерахування коштів з системи Payoneer.

    І на практиці виходить, що попри те, що Payoneer не зареєстрована в Україні, багато банків де-факто вже зараховують безготівкову валюту на рахунки ФОП, яку підприємці бажають отримати з електронного гаманця Payoneer.

    Український банк це робить за регламентом «Зарахування грошових коштів в іноземній валюті на рахунки фізичних осіб-підприємців згідно реєстру, отриманого від нерезидента юридичної особи». Тобто система Payoneer надсилає банку реєстр, за яким банк зараховує іноземну валюту на валютні рахунки ФОП, які зазначені в їхніх профілях в системі Payoneer.

    А ДАЛІ ФОП ВЖЕ ОБЛІКОВУЄ ОТРИМАНУ ВАЛЮТНУ ВИРУЧКУ ЗА ЗАГАЛЬНИМИ ПРАВИЛАМИ:
    • для платників єдиного податку – це п. 292.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі – ПКУ), згідно з яким дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком на дату отримання такого доходу – тобто на дату його зарахування на рахунок ФОП;
    • для ФОП на загальній системі – це п. 164.4 ПКУ, згідно з яким валютний дохід перераховується у гривні за валютним курсом Нацбанку, що діє на момент отримання таких доходів.

    Все це цілком легально, але нижче перерахуємо перелік проблем для ФОП у випадку використання системи Payoneer:

    ПО-ПЕРШЕ

    ФОП отримує оподатковуваний дохід не напряму від покупців/клієнтів, а через посередника у вигляді Payoneer, і фактично дохід ФОП в момент отримання оплати від покупця/клієнта взагалі у електронний гаманець не контролюється ні НБУ, ні ДПС. Тому що він отримується не на банківські рахунки. В даному разі ФОП отримує дохід у вигляді записів в електронному гаманці іноземної платіжної системи, не зареєстрованої в Україні.

    ПО-ДРУГЕ

    коли ФОП вирішує перерахувати електронні гроші з системи Payoneer на свій поточний рахунок, він може довільно регулювати кількість виведеної валюти та дату такого виведення, фактично впливаючи на суму єдиного податку або ПДФО, які він буде сплачувати у певному звітному періоді. Адже під оподаткування в Україні підпадає лише та сума валюти, яка була перерахована на валютний рахунок ФОП в українському банку. Решта коштів, що залишилися в електронному гаманці Payoneer, під оподаткування ще не підпадають і можуть взагалі уникнути оподаткування, якщо вони так і не будуть переведені у грошову форму, а будуть витрачені безпосередньо з електронного гаманця без конвертації у грошову форму.

    ПО-ТРЕТЄ

    для ФОП-«єдинників» є ризик того, що податківці не визнають оплати покупців/клієнтів на гаманець Payoneer оплатами в грошовій формі. Адже на валютний рахунок ФОП заходить не оплата від покупців/клієнтів, а грошові кошти в обмін на електронні гроші в гаманці Payoneer, який належить самому ФОП.

    І навіть якщо показати що кошти виведені одразу день в день, як вони зайшли на електронний гаманець, то все одно в єдинника буде суттєве порушення – а саме використання не грошової форми розрахунків, бо оплата пройшла через формування електронних грошей, емітент яких в Україні не зареєстрований, що і буде порушенням п.291.6 ПКУ.

    Відповідно до п. 291.6 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

    Таким чином, приймання оплати у вигляді поповнення електронного гаманця податківці розглядають як не грошову форму розрахунків, наслідок чого – припинення реєстрації платника ЄП та донарахування розміру податку.

    Якщо буде потрібна моя допомога, можете писати на пошту.

    ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України