Добрий день. Я працюю вчителем в школі. Під час літньої відпустки я була 7 днів на лікарняному. Чи можу я отримати грошову компенсацію замість відпустки ?

Доброго дня, За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Ст. 24 ЗУ про відпустки

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%...

Вітаю.

Так, може бути надана Вам компенсація, якщо Ви відгуляли 24 днів.

Всього доброго. Успіхів! За наявності додаткових питань з радістю готовий допомогти. З повагою!

Вітаю Вас, пані Вікторія! Ні. Вам має бути оплачено лікарняний за загальними правилами. А відпустка продовжена, або надана в інший час в межах 12 місяців після закінчення робочого року. Адже відпустка Вам УЖЕ ОПЛАЧЕНА у повному розмірі.

Дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, до щорічних відпусток не включають (ст. 78 КЗпП).

Якщо під час щорічної відпустки працівник захворів і в нього є листок непрацездатності, то невикористані дні такої відпустки повинні бути йому надані або шляхом продовження відпустки, або перенесення залишку відпустки на інший період, але тільки в межах 12 місяців після закінчення робочого року, за який надана така відпустка. Рішення про продовження або перенесення відпустки приймають за згодою між працівником та роботодавцем. Працівник зобов'язаний повідомити роботодавця про своє рішення продовжити або перенести відпустку на бажаний термін та про причини продовження або перенесення відпустки.

Роботодавець видає наказ про продовження або перенесення відпустки. Підстава для такого наказу - листок непрацездатності та заява працівника.

Відпустку продовжують або переносять на кількість календарних днів хвороби, що припадають на період відпустки. Водночас допомогу по тимчасовій непрацездатності не надають за період перебування працівника у відпустці без збереження зарплати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням (п. 1 пп. 6 ст. 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”). Якщо період хвороби повністю припадає на час відпустки без збереження зарплати, незалежно від підстав надання такої відпустки - допомогу по тимчасовій непрацездатності за цей період не надають.

Як оплачують лікарняний у відпустці

Якщо працівник захворів під час перебування у щорічній відпустці або додатковій соціальній відпустці працівникам із дітьми та йому видали лікарняний, він підлягає оплаті.

Період тимчасової непрацездатності під час перебування працівника у щорічній відпустці оплачують у звичайному порядку:

— перші 5 днів — за рахунок роботодавця;

— решта днів — за рахунок Фонду соціального страхування (далі — ФСС).

При цьому тимчасову непрацездатність оплачують за всі календарні дні хвороби (включаючи робочі, вихідні, неробочі або святкові дні). Розрахунок лікарняних здійснюють за нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Розмір лікарняних залежить від страхового стажу та наявності пільгового статусу в застрахованої особи. Словом, усе те ж саме, якби не було жодної відпустки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки та п. 1 ч. 2 ст. 80 КЗпП у разі тимчасової непрацездатності працівника, підтвердженої листком непрацездатності, щорічна відпустка має бути подовжена чи перенесена на інший період.

Під час розрахунку кількості днів, що підлягають перенесенню або на які планують подовжити відпустку, не забудьте, що до них не входять святкові та неробочі дні, які припали на період хвороби.

Подовження та перенесення відпустки: як оформити

У разі подовження відпустки через хворобу її невикористану частину надають одразу після закінчення хвороби або оформленої раніше відпустки.

За умови перенесення відпустки (частини відпустки) через хворобу не використана у зв’язку із хворобою відпустка (частина відпустки) підлягає перенесенню на інший період.

Рішення про подовження або перенесення відпустки приймають за згодою між найманою особою та роботодавцем. На це звернуло увагу Мінсоцполітики в листах від 11.07.2018 р. № 1213/0/101-18/284, від 21.03.2019 р. № 369/0/206-19 та від 25.07.2019 р. № 1115/0/206-19, у яких також було зазначено, що надання невикористаної частини відпустки відразу після одужання працівника чи перенесення її на інший період здійснюють шляхом видання керівником відповідного наказу, на підставі листка тимчасової непрацездатності працівника та його заяви.

Тим часом у листі Мінсоцполітики від 31.01.2012 р. № 30/13/133-12 наголошували, що настання обставин, зазначених у п.п. 1–4 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки, не означає, що працівник може на власний розсуд вирішувати питання про перенесення відпустки на період, що безпосередньо настає за днем припинення дії цих обставин. Навіть за умови подовження відпустки у зв’язку з перебуванням на лікарняному невикористана частина щорічної відпустки після закінчення вказаних обставин не використовується працівником самостійно, вона має бути надана. Цю частину відпустки надають шляхом видання роботодавцем наказу на підставі листка тимчасової непрацездатності працівника та його заяви.

Тому працівник шляхом подання заяви повідомляє роботодавцеві про своє рішення подовжити чи перенести відпустку на бажаний строк.

У разі невиходу на роботу без попередження роботодавець змушений буде табелювати прогули, що слугує підставою для звільнення працівника з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Законодавство не зобов’язує подовжувати відпустку неодмінно на весь період непрацездатності: частину днів можна використати як подовження відпустки, а частину — перенести. Тому в заяві вказують бажаний строк, на який працівник має намір перенести відпустку.

При цьому у заяві необхідно також зазначити причини подовження або перенесення відпустки (у розглядуваній ситуації — це тимчасова непрацездатність, не пов’язана з нещасним випадком на виробництві). До заяви додають лікарняний.

Своєю чергою, роботодавець видає наказ про подовження або перенесення відпустки, з яким працівника слід ознайомити під підпис. Окрім того, потрібно внести зміни до графіка відпусток, дотримуючись вимог:

1) ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки щодо переліку осіб, яким відпустку мають надавати у зручний для них час;

2) ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону про відпустки щодо неподільної частини відпустки та граничних строків надання невикористаної частини відпустки. Тобто під час перенесення відпустки:

— щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, якщо основна безперервна її частина становитиме не менш як 14 к. дн.;

— невикористану частину щорічної відпустки мають надавати працівникові зазвичай до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надають відпустку.

Нюанс. У разі подовження відпустки навіть у ситуації, якщо після хвороби працівник продовжує знаходитися у відпустці, подовжена відпустка розпочинається з дня, коли працівник повинен був приступити до роботи (див. лист Мінсоцполітики від 21.03.2019 р. № 369/0/206-19).

У разі перенесення відпустки у зв’язку із хворобою іноді трапляється, що умова стосовно поділення відпустки на строк, не менший за 14 к. дн., не виконується.

Наприклад, спочатку робітнику надали відпустку на 14 к. дн. Потім він захворів, і відпустку перенесли на інший період. При цьому новий (скорочений через хворобу) строк надання відпустки становить менш як 14 к. дн. Виникає питання: чи можна так робити?

На думку Мінсоцполітики, викладену в листі від 25.07.2019 р. № 1115/0/206-19, вимога щодо надання основної безперервної частини щорічної відпустки не менш як 14 к. дн. виконується на етапі надання відпустки. З огляду на це Мінсоцполітики вважає, що використання в липні 4 к. дн. перенесеної щорічної відпустки, а у вересні — залишку, 10 к. дн. щорічної відпустки, не буде порушенням вимог ч. 1 ст. 12 Закону про відпустки.

У разі перенесення відпустки слід також звернути увагу на особливість, пов’язану з обліком святкових днів.

Як відомо, за нормами ч. 2 ст. 5 Закону про відпустки святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) під час визначення тривалості щорічних відпусток і додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 цього Закону), не враховують.

Тому якщо на період хвороби робітника у відпустці припав святковий день, кількість днів, на які відпустку подовжують (переносять) визначають без урахування цього святкового дня, оскільки на цей день у разі надання відпустки вона була збільшена, а тепер такий день на відпустку не припадає.

Гарного дня!