Сусід по суміжній ділянці веде нове будівництво 3-х поверхового будинку 12м висотою впритул межі між нашими ділянками

Вітаю!

ВИ НЕ ОБМЕЖЕНІ У СВОЄМУ ПРАВІ ЗВЕРНУТИСЯ ДО СУДУ ЗА ЗАХИСТОМ СВОЇХ ПРАВ - В ЯКОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ ВИМАГАЙТЕ ЗУПИНИТИ БУДІВНИЦТВО ДО МОМЕНТУ ВИРІШЕННЯ СПРАВИ ПО СУТІ В СУДІ.

Однією із найважливіших конституційних гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи є закріплення права на судовий захист.Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов’язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (п. 2 рішення Конституційного Суду України 25 грудня 1997 року по справі № 9­зп).Створення міжнародних механізмів гарантій основних прав і свобод людини є одним із найбільших досягнень світового співтовариства у ХХ столітті. Ці гарантії знайшли своє вираження та закріплення через загальносвітове визнання міжнародних договорів з прав людини, а також спеціальних органів, уповноважених здійснювати контроль за дотриманням основних прав і свобод людини. Одним із найбільш ефективних серед таких органів є Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).Правовою основою функціонування та діяльності ЄСПЛ є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. (далі - Конвенція). В Україні Конвенція була ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997 р.Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов’язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред’являється особі. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.Виходячи з конструкції ч.1 ст.6 Конвенції, можна зробити висновок, що у ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.Якщо порушується право особи, що підпадає під захист Конвенції, ЄСПЛ визнає порушенням права на доступ до правосуддя обов’язок особи до моменту звернення до суду з позовом вичерпати передбачені законодавством способи досудового врегулювання спору або внутрівідомчу систему подання скарг.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заходів забезпечення позову.

Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову

Так, позов забезпечується:

• накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
• накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

• забороною вчиняти певні дії;
• встановленням обов’язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
• забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;
• зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
• зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
• зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
• арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
• іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Доброго дня, Лідія!

Самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо:

1) власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво;

2) власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку;

3) самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Згідно з частиною першою статті 376ЦК України самочинно збудованим вважається об`єкт нерухомості, якщо:

1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети;

2) об`єкт нерухомості збудовано без належного документа чи належно затвердженого проєкту;

3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Наявність хоча б однієї із трьох ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Статтею 91 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та дотримуватися правил добросусідства.

Частиною першою статті 103 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України, статтею 103 ЗК України. Під час розгляду справи суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаб Вас.

На жаль, але часто останнім часом зустрічаюся з такими випадками. У першу чергу, раджу звернутися до керівника органу місцевого самоврядування щодо вирішення земельного спору.

Згідно із частиною 3 статті 158 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства.

Відповідно до статті 159 Земельного кодексу України земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви (відповідна заява додається).

Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання (частина 2, 4 статті 159 Земельного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 2 статті 161 Земельного кодексу України виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом, який прийняв це рішення.

Таким чином, підготуйте письмову заяву на ім'я керівника ОМС, у якій вкажіть наступні пункти:

ПРОШУ:

• Розглянути звернення в межах чинного законодавства та надати обґрунтовану відповідь про вжиті заходи.
• Сприяти у вирішенні відповідно до Земельного кодексу України земельного спору щодо меж земельних ділянок між сусідами по вул. ___, будинки __ та __ шляхом можливого встановлення відповідних меж в натурі.

Розгляд заяви має відбуватися з виїздом комісії на місце проживання сусідів. Якщо не допоможе, треба буде звертатися до суду.

ПРАВОВА АРГУМЕНТАЦІЯ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ:

Згідно з частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно визнається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

При цьому відповідно до частини 4 вищезазначеної статті якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до частини 2 статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Крім того, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 391 ЦК України).

Статтею 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди тощо.

Згідно з частиною 1 ст. 91 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред’явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК, статтею 103 ЗК (пункт 17).

Згідно частиною 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 2 статті 158 ЗК України передбачено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

З повагою!

Вітаю, так, ви можете подати позов до суду про знесення незаконної будівлі. Ваша ситуація передбачає кілька ключових кроків, які варто врахувати:

1. Збір доказів: Якщо Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ, або ГАСК) вже виїжджала на місце і склала акт про порушення, це важливий документ для суду. Окрім цього, зберіть додаткові докази: фотографії, відеозаписи, свідчення сусідів тощо. Вони підтвердять факти порушень.
2. Подання позову до суду: Ви маєте право подати цивільний позов до суду з вимогою знесення будівлі або припинення будівництва через порушення норм ДБН (державні будівельні норми). У позові варто зазначити:
   • Порушення сусідом будівельних норм, включаючи недотримання відступу від межі.
   • Наявність акту ГАСК як підтвердження порушень.
   • Потенційну шкоду, яка може бути завдана вашому майну.
3. Забезпечувальні заходи: Окрім основного позову, можна також клопотати про застосування забезпечувальних заходів, таких як зупинення будівництва на час розгляду справи у суді. Це допоможе зупинити будівництво, поки справа розглядається.
4. Звернення до Мінрегіонбуду: Якщо ГАСК повідомив вас, що потрібен дозвіл Мінрегіонбуду для проведення перевірок, варто розглянути можливість звернення до цього органу з проханням про надання дозволу на проведення перевірки під час воєнного стану.

Ваша ситуація потребує негайного втручання, оскільки сусід може завершити будівництво, що ускладнить подальше знесення будівлі. Рекомендую звернутися до кваліфікованого адвоката, який допоможе вам скласти позов і представляти ваші інтереси у суді.

Доброго дня.

Щоб визначити мінімально необхідний розрив між будівлями, враховується матеріал, використаний в будівництві прилеглих будинків:

1. Будинок зведений з цегли, каменю, бетону. Допустимий інтервал 6 м, якщо сусід застосував аналогічний матеріал.

2. Використано дерев’яні елементи і негорючі матеріали. До однотипним домівках необхідну відстань – 8 метрів.

3. Дерев’яні будови. Відстань до сусіднього житла – 15 м, навіть якщо деревина оброблена протипожежним розчином.

Відстань між сусідніми будинками, від паркану до інших будівель, інші вимірюються за правилами: враховуються виступаючі далі півметра елементи будівлі. Якщо вони виступають менше, вимірюють від цоколя або стіни.

Санітарні нормативи визначають найменшу відстань від житлового будинку і споруд до паркану між ділянками. Незалежно від висоти огорожі будівлю не можна розташовувати впритул до неї. Слід дотримуватися мінімальної відстані 3 м. За домовленістю з сусідами можна побудувати ближче, якщо дотримується протипожежна дистанція.

Згідно з санітарними нормами, будівлі не можна розташовувати впритул до огорожі.

Менші господарські будівлі можуть знаходитися всього за 1 метр від паркану. Ця норма не застосовується до будівель для розведення птиці і худоби, теплиць. Їх розташовують в 4 метрах від паркану. Компостну яму, дворовий туалет видаляють від кордону між наділами на 8 метрів.

Санітарні норми обумовлюють також посадку дерев, що найбільш часто стає причиною суперечок між сусідами. Однак виставляти претензії сусід має право, якщо не витримані норми розташування будівель на ділянці. Високі дерева висаджують в 3 метрах від паркану, середньої висоти – в 2. Чагарники – в 1 метрі від сусіднього наділу.

СНиП визначає вимоги до паркану між ділянками. Їх дотримання нескладне, в більшості це рекомендації. Допустима висота огорожі не вище 0,75 м. Можливо збільшити висоту до 1,5 метрів, але тоді верхня половина виконується з прозорого матеріалу. Це охоронить ділянку сусіда від затінення. Використовувати одну зі стін госпбудівель, гаража як паркан заборонено.

Якщо мирне вирішення конфлікту не вдалося, варіант один - позов до суду.

Доброго дня, Вимоги до законного будівництва

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина перша статті 376 Цивільного кодексу України).

Недотримання будь-якої з цих вимог може призвести до визнання будівництва самочинним та його знесення за рахунок забудовника.

ᗌ Звернутися до забудовника з проханням надати документи, що посвідчують право на земельну ділянку, будівельний паспорт тощо.

ᗌ Отримати інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якій зазначається власник земельної ділянки, її кадастровий номер, наявність / відсутність обтяження.

ᗌ Замовити Витяг про земельну ділянку або отримати інформацію про право власності або речові права з Державного земельного кадастру з метою з'ясування цільового призначення земельної ділянки.

ᗌ Перевірити чи цільове призначення земельної ділянки відповідає Генеральному плану міста та плану зонування території (з даними документами можна ознайомитися на офіційному сайті міської/районної ради або звернутися до зазначених органів з запитом на інформацію). Якщо земельна ділянка знаходиться поруч з територією історичних забудов, пам'яток чи об'єктів культурної спадщини необхідно додатково перевірити наявність у Генеральному плану міста історико-архітектурного опорного плану, де зазначені планувально-просторові обмеження для забудови (пункт 13.1 розділу 13 Державних будівельних норм України Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій").

ᗌ Звернутися з запитом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів для отримання інформації про наявність повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, будівельного паспорта. Відповідну інформацію можна також переглянути в Реєстрі дозвільних документів.

ᗌ Звернутися із заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів з проханням провести перевірку щодо дотримання забудовником будівельних норм та виконання умов будівельного папорту.

ᗌ З'ясувати в органі місцевого самоврядування чи проводилися громадські обговорення щодо будівництва на відповідній земельній ділянці. У випадку, якщо громадські обговорення не проводилися, вимагати врахування інтересів громадськості шляхом написання протестів.

♦ Об'єкт будівництва знаходиться в зоні охорони пам'яток та може загрожувати їх цілісності: звернутися до Міністерства культури України або до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування для отримання копій охоронного договору та дозволу на виконання будівельних робіт на території пам'ятки (Закон України "Про охорону культурної спадщини").

♦ Будівництво супроводжується виробкою дерев, кущів та інших зелених насаджень: з метою перевірки законності вирубки необхідно ознайомитися в організації, що здійснює безпосередньо такі дії, з рішення про видалення зелених насаджень, що має відповідати вимогам Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045. Додатково особа може здійснити фотофіксацію вирубки. Якщо рішення про видалення зелених насаджень відсутнє, особа має право звернутися з заявою про виявлене порушення до Державної екологічної інспекції України, її територіального органу, а також до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування.

♦ Будівництво знаходиться у прибережній захисній смузі або порушує окремий порядок надання та використання таких земель: необхідно звернутися із заявою до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування, територіального органу Державної екологічної інспекції, Басейнового управління водних ресурсів та землевпорядної організації з проханням провести перевірку законності вчинення таких дій (статті 88-90 Водного кодексу України).

У випадку, якщо наявні докази того, що забудова є незаконною, заінтересована особа має право звернутися із заявою до органів Національної поліції, а також оскаржувати бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування та органів державної влади у суді.

Добрий день!

Відповідно до Земельного кодексу України:

Стаття 103. Зміст добросусідства.

1. Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

2. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Прикладом неприпустимого впливу на сусідню земельну ділянку є втрата можливості власником або землекористувачем вирощувати сільськогосподарську продукцію, здійснювати будівництво будинків та інших споруд тощо, що є перепоною для використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Стаття 158. Органи, що вирішують земельні спори.

1. Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування.

2. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

3. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

5. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.

У випадку виникнення спору щодо додержання громадянами правил добросусідства, передбачено досудовий порядок шляхом звернення землевласника (землекористувача) у відповідну сільську, селищну, міську раду із заявою.

Подана заява розглядається у тижневий строк з дня подання, за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї зі сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.

У рішенні органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається порядок його виконання.

Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.

За наслідками розгляду спору приймається рішення, виконання якого здійснюється органом, який прийняв це рішення.

Успіхів!