Задайте вопрос юристу

833 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Предпринимательское право, 18 мая 2020, вопрос №19800 150₴

Як зробити рівні права двох власників на ведення бізнесу

З кумом маємо свій бізнес (магазин), на заснування якого кошти витрачались порівну , але ФОП оформлено на мого колегу. Що мені потрібно зробити, щоб гарантувати що мене не "кинуть"?

Ответы юристов (20)

    Карпенко Андрей Владимирович
    10%

    З кумом маємо свій бізнес (магазин), на заснування якого кошти витрачались порівну , але ФОП оформлено на мого колегу. Що мені потрібно зробити, щоб гарантувати що мене не "кинуть"?

    Три шляхи:

    1. Зареєструватися як ФОП. Потім укласти договір о спільній діяльності.

    2. Зареєструвати ТОВ.

    3. Нехай Ваша кума Вам напише боргову розписку.

    • Дмитро Клиент 3 года назад

      Дякую Вам!

    Малик Олександр Володимирович

    Доброго дня! Вам необхідно оформити ФОП та здійснювати спільну діяльність.

    Щодо використання приміщення для магазину слід кожному з ФОП укласти договір оренди з орендодавцем.

    Така співоренда не завадить ФОП залишатися на спрощеній системі оподаткування.

    • Дмитро Клиент 3 года назад

      Дякую Вам!

    Адвокат Евгений Александрович
    10%

    Добрий день!

    Краще за все створити ФОП і укласти з кумом договір про спільну діяльність, де прописати діяльність, вкладені кошти та отримані прибутки.

    Зареєструвати суб'єкт підприємницької діяльності (СПД) можна просто за Вашим комп'ютером на сайті iGov.

    Після реєстрації ФОП, треба звернутися до податкової служби,идоя постановки на облік та отримання книги обліку.

    фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим Податковим кодексом, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному розділом ХIV ПКУ (http://sfs.gov.ua/nk/rozdil-xiv--spetsialni-podat/edynyi-podatok/).

    Подання заяви на застосування спрощеної системи оподаткування:

    Заява подається до контролюючого органу за вибором платника податків в один з таких способів:

    1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

    2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

    3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

    4) суб’єкту державної реєстрації як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом 755.

    Форма заяви та порядок застосування спрощеної системи оподаткування затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 "Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік" (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/53476. html).

    При обранні спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання повинен визначити, до якої групи платників єдиного податку він належить. Для цього потрібно визначити яким критеріям відповідає ФОП.

    Фізичні особи-підприємці:

    - перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню.

    - друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

    - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб.

    третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена.

    З 2 квітня обсяг доходу становить:

    • для І групи ЄП – 1 млн грн замість 300 тис. грн;
    • для фізосіб-«єдинників» ІІ групи – 5 млн грн замість 1,5 млн грн;
    • для фізосіб-«єдинників» та юрособ-«єдинників» ІІІ групи – 7 млн грн замість 5 млн грн.

    Розмір податків у 2020 році

    I група — 1249,26 грн/міс (1039,06 грн ЄСВ + 210,2 грн єдиного податку). У 2019 році — 1110,16 грн.

    II група — 1983,66 грн/міс (1039,06 грн ЄСВ + 944,6 грн єдиного податку). У 2019 році — 1752,66 грн.

    III група (з ПДВ) — 1039,06 грн/міс + 3% від доходу + 20% ПДВ. У 2019 році — 918,06 грн.

    III група (без ПДВ) — 1039,06 грн/міс + 5% від доходу для тих, хто не платить ПДВ.

    Загальна система оподаткування передбачає мінімум 1039,06 грн/міс, також стягуються 18% ПДФО та 1,5% військового збору.

    Вам нужно выбрать вид деятельности исходя из Вашей хозяйственной деятельности.

    Також, можливо укласти договір займа, посвідчений нотаріально, або боргову розписку.

    Успіхів Вам!

    • Дмитро Клиент 3 года назад

      Дякую Вам!

      • Адвокат Евгений Александрович

        Дмитро!

        Будь ласка!

        Порядок укладення договорів про СД визначено у гл. 77 ЦК. За таким договором сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законодавству (ст. 1130 Цивільного кодексу, далі – ЦК). Тобто при укладенні договору про СД окремий суб'єкт господарювання не реєструється.

        Виділяють два види договору про СД: з об'єднанням внесків (договір простого товариства) (ч. 2 ст. 1130, ст. 1132 ЦК). Такий договір передбачає наявність внесків учасників, які об'єднуються, заради отримання прибутку або досягнення іншої мети. Об'єднані внески стають загальною пайовою власністю (ч. 1 ст. 1134 ЦК). Вироблена продукція й отримані від такої діяльності доходи в результаті СД теж уважаються спільною пайовою власністю (ч. 1 ст. 1134 ЦК); без об'єднання внесків (ч. 2 ст. 1130 ЦК). Наприклад, такий вид договору про СД укладають у сфері освіти, консалтингу і маркетингу.Сторонами в договорі про СД можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.При цьому, фізособи без статусу підприєм-ця не можуть бути стороною договору про СД, якщо він укладається з метою отримання прибутку. Тобто фізособи не можуть бути учасниками договору про СД з об’єднанням внесків.

        Підприємці та юрособи на єдиному податку (далі – платники ЄП) можуть бути учасниками договору про СД (ЗІР, категорія 107.12). Платники ЄП не можуть здійснювати СД тільки за тими видами діяльності, які їм заборонені. Нагадаємо, заборонені для єдинників види діяльності перелічені у ст. 291 Податкового кодексу (далі – ПК).

        Договір про СД укладається у письмовій формі та за бажанням сторін (не обов'язково) може бути посвідчений нотаріально (ч. 1 ст. 1131 ЦК). Недотримання письмової форми договору тягне за собою його нікчемність.Сторони повинні включити до договору таку інформацію (ч. 2 ст. 1131 ЦК): мета СД, тобто для чого учасники об'єднують кошти, майно тощо (наприклад, організація роботи торговельного центру); порядок координування сумісних дій або ведення спільних справ; розмір, порядок і строки здійснення внесків учасниками (якщо йдеться про договір простого товариства); правовий статус виділеного для СД майна; порядок розподілу прибутку; порядок покриття витрат і збитків учасників; участь сторін у результатах сумісних дій; строк дії договору; інші умови, що регламентують СД сторін.

        За загальним правилом при веденні спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників.

        При сумісному веденні справ для здійснення кожного правочину потрібна згода всіх учасників.

        Якщо ведення спільних справ доручається одному або декільком учасникам (далі – уповноважений учасник), інші учасники СД повинні видати йому довіреність (ч. 2 ст. 1135 ЦК).

        Навіть якщо вести спільні справи буде один учасник, інші учасники мають право знайомитися з усіма документами щодо ведення спільних справ учасників. Відмова від цього права або його обмеження (навіть якщо сторони закріпили це в договорі про СД) уважається нікчемною.У договорі потрібно зазначити розмір, порядок і строки здійснення внесків учасниками СД. Завважимо, що внеском учасників можуть бути не тільки кошти або майно, але й професійні та інші знання, навики й уміння (наприклад, внесок може полягати в трудовій діяльності), а також ділова репутація і ділові зв'язки (ч. 1 ст. 1133 ЦК). Якщо внесок здійснюється в негрошовій формі, його необхідно оцінити. Учасники можуть провести таку оцінку самостійно та скласти про це акт або звернутися до професійного оцінювача, який оцінить внесок за правилами, установленими Законом від 12.07.01 р. № 2658-III (далі – Закон № 2658). Частка кожного учасника відповідає розміру його внеску, якщо сторони не встановлять інше в договорі.У договорі бажано прописати, як фіксуватиметься здійснення внеску кожним учасником. Також рекомендуємо скласти акт приймання-передачі, який підписує, з однієї сторони, учасник, що робить внесок, з другої – уповноважений учасник СД.За загальним правилом внесене учасниками майно, яке знаходиться у них у власності, а також вироблена в результаті СД продукція та отримані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників. Унесене учасниками майно, яким вони володіють не на праві власності (наприклад, майно передане учасникові в користування за договором оренди, позики), теж може використовуватися на користь усіх учасників і є їх спільним майном (ст. 1134 ЦК). Проте в договорі про СД учасники можуть передбачити інші умови.

        У свою чергу, щоб уникнути спірних ситуацій, рекомендуємо включити до договору умови про обов'язки учасників з утримання спільного майна і порядку відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих обов'язків.

        Прибуток, отриманий від СД, розподіляється між учасниками пропорційно до вартості їх внесків у спільне майно, якщо інше не встановлено договором про СД (ч. 1 ст. 1139 ЦК). Наприклад, формулювання в договорі про СД може бути таке:Прибуток, отриманий Сторонами від спільної діяльності, підлягає розподілу між сторонами в рівній пропорції, тобто: Стороні 1 належить 50 % (п'ятдесят відсотків) отриманого прибутку; Стороні 2 належить 50 % (п'ятдесят відсотків) отриманого прибутку».

        При цьому не варто забувати про обмеження, установлене в ч. 2 ст. 1139 ЦК.

        Зокрема, до договору про СД не можна включати умову про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку. Якщо навіть така умова буде включена, вона вважається нікчемною.

        Строк дії договору про СД: Законодавством не визначено ні мінімальний, ні максимальний строк дії договору про СД. Сторони самостійно визначають цей строк, виходячи з мети СД.При цьому, у разі припинення договору про СД речі, передані в сумісну власність та/або в сумісне користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди (ч. 2 ст. 1141 ЦК).

        Для цілей оподаткування двоє і більше осіб, які провадять СД без створення юрособи, уважаються окремою особою в рамках такої діяльності (пп. 14.1.139 ПК). При цьому на обліку в органах ДПС повинні знаходитися тільки ті договори про СД, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування, визначені ПК (п. 64.6 ПК). Взяття на облік здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про СД як платника податків, що відповідає за утримання та перерахування податків до бюджету на час виконання договору про СД (далі – уповноважена особа). Для цього такий учасник повинен протягом 10 календарних днів після реєстрації договору або після набуття чинності його подати до органу ДПС заяву про взяття на облік договору про СД (п. 64.6 ПК).Особливості оподаткування для договорів про СД установлено ПК для ПДВ та акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового. Тому уповноважена особа повинна реєструватися як платник ПДВ з урахуванням правил, установлених у ст. 180–183 ПК. А якщо, наприклад, у процесі СД плануються операції з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 ПК, то уповноваженій особі потрібно зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.

        Для взяття на облік договору про СД і реєстрації платником ПДВ уповноважений учасник подає до органу ДПС за своїм основним місцем обліку (п. 4.6 Порядку № 1588): реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення № 1130); заяву за формою № 1-ОПП (додаток 5 до Порядку № 1588); копію договору (контракту) про СД. До цих документів додаються:інформаційна картка договору (з позначкою органу, що здійснив держреєстрацію договору, якщо до складу учасників договору про СД входить іноземний інвестор); копії документів, що підтверджують узгодження договору уповноваженим органом управління відповідно до законодавства, засвідчені в установленому законодавством порядку, якщо договором передбачено використання нерухомого майна державної власності, що знаходиться в господарському віданні або оперативному управлінні учасника договору про СД; копії спеціальних дозволів на користування надрами, якщо договором передбачено використання надр.Особам, утвореним у результаті СД, присвоюється 9-значний індивідуальний податковий номер (п. 1.6 Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.14 р. № 1130).За договором про СД сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети. СД може здійснюватися як з об'єднанням, так і без об'єднання внесків. Сторонами договору про СД можуть бути фізичні та юридичні особи.

        Успіхів Вам!

      • Адвокат Евгений Александрович

        Дмитро!

        Якщо Ви не займаєтеся спільною діяльністю, а лише вкладаєте кошти та бажаєте отримувати прибутки, без створення ФОП, то Ви маєте право укласти з кумом, який є ФОП - інвестиційний договір, згідно до Закону України " Про інвестиційну діяльність":

        https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12

        Інвестор забезпечує фінансування Інвестиційної діяльності відповідно до умов Договору, яке в подальшому буде об’єктом прав Інвестора на отримання прибутку (дивідендів), а Одержувач інвестицій створює Результат інвестиційної діяльності, що фінансується Інвестором. По завершенні Інвестиційної діяльності Одержувач інвестицій передає Інвестору Результат інвестиційної діяльності на умовах Договору.

        З метою надання інвестиції Одержувачу інвестицій, Інвестор відкриває в банківської установі поточний інвестиційний рахунок в національній валюті України виключно для здійснення ним інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних Інвестором від інвестиційної діяльності в Україні.

        Угода між інвестором і замовником оформляється у вигляді інвестиційного договору встановленого зразку. У співвідношенні з останніми змінами законодавства договір інвестування захищає не тільки права інвестора, а ще й надає права замовнику.

        Інвестиційний договір – це документ, який підтверджує взаємовідносини між інвестором і замовником. У свою чергу договір складається з зобов’язань, які висувають обидві сторони. Таке поняття вперше було використано Верховним судом через те, що часто зустрічались випадки коли партнери не могли поділити між собою прибуток. І ось після безлічі інцидентів, ввели таке визначення і навіть надали перший зразок інвестиційного договору.

        Замовник – це людина, яка веде проект, в більшості випадків замовником виступає сам керівник підприємства. На ньому лежить вся відповідальність за кошти, які надав інвестор. Він зобов’язується виконати всі пункти, які містить його зразок договору з інвестором. Замовник повністю несе відповідальність за результат проведеної фінансової діяльності.

        Ввдносини між сторонами будуються таким чином, що інвестор передає грошові кошти замовнику, при цьому все оформляється документально. Замовник в свою чергу вкладає всі гроші в розвиток проекту, при цьому він зобов’язаний контролювати всі процеси витрат і прибутку. В майбутньому, після отримання прибутку, в установлений термін вкладнику потрібно повернути винагороду за користування коштами.

        Проценти за користування інвестиціями можуть виплачуватися двома основними способами:

        -В договорі вказується фіксована сума, вона вважається незмінною протягом усього інвестиційного проекту, виплати повинні здійснюватися точно в строк. Звичайно, періодично можуть виникати ситуації, за якими замовник не може виплатити гроші в строк.

        В такому випадку необхідно обумовлювати даний момент з інвестором. За згодою вкладника можна продовжити термін виплати, але обов’язково це положення варто внести в інвестиційний договір;

        -Виплата в залежності від отриманого прибутку, яку називають приблизною. Іноді проекти бувають довгостроковими, і передбачити точний прибуток майже неможливо. В такому випадку ставиться приблизне значення прибутковості, воно може коригуватися в обидві сторони.

        Процес передачі інвестицій замовнику може здійснюватися по-різному.

        Перший спосіб:

        -сторони підписують договір інвестиційного товариства і гроші передаються замовнику відразу відповідно до встановлених умов.

        Другий спосіб:

        - кошти передаються не одразу, а частинами. Залежить це від різних чинників: замовник на стадії розробки інвестиційного проекту не вимагає всієї суми грошових коштів; інвестор не до кінця довіряє замовнику і намагається таким чином захистити свої кошти від втрати.

        Таким чином, Ви маєте право укласти з кумом такі договори, а саме:

        - договір про спільну діяльність між Вами, як ФОП та ним, як ФОП, де прописати діяльність, вкладені кошти та отримані прибутки;

        - інвестиційний договір між Вами, як фізичною особою та ним, як ФОП;

        - договір займу між Вами та ним, як фізичними особами, посвідчений нотаріально, де буде зазначено про те, що Ви віддаєте суму коштів в борг на такий-то період часу, з датою його повернення.

        Всього доброго!

        Успіхів Вам!

    Дмитро Клиент 3 года назад
    1. А якісь договір не можна скласти?
    • Адвокат Евгений Александрович

      Дмитро!

      Можете скласти:

      - договір про спільну діяльність, де прописати діяльність, вкладені кошти та отримані прибутки.

      - договір займу, посвідчений нотаріально, де буде зазначено про те, що Ви віддаєте суму коштів в борг на такий-то період часу, з датою його повернення.

      Всього доброго!

      Успіхів Вам!

    • Малик Олександр Володимирович

      Дмитро, можна укласти договір про спільну діяльність двох ФОПів, але це можливо тільки після того, як ви зареєструєтеся як ФОП.

      Така спільна діяльність не завадить ФОП залишатися на спрощеній системі оподаткування.

      З повагою, Олександр Малик

    • Адвокат Евгений Александрович

      Дмитро!

      Ви маєте право укласти з кумом такі договори, а саме:

      - договір про спільну діяльність між Вами, як ФОП та ним, як ФОП, де прописати діяльність, вкладені кошти та отримані прибутки;

      - інвестиційний договір між Вами, як фізичною особою та ним, як ФОП;

      - договір займу між Вами та ним, як фізичними особами, посвідчений нотаріально, де буде зазначено про те, що Ви віддаєте суму коштів в борг на такий-то період часу, з датою його повернення.

      Всього доброго!

      Успіхів Вам!

    Жупинский Николай Андреевич

    З кумом маємо свій бізнес (магазин), на заснування якого кошти витрачались порівну , але ФОП оформлено на мого колегу. Що мені потрібно зробити, щоб гарантувати що мене не "кинуть"?

    Укладіть з кумом інвестиційний договір, зя яким Ви вкладаєте інвестиції у його бізнес, а він щороку сплачує Вам певну суму дивідентів від прибутку. Також передбачте в договорі можливість та умови повернення своєї інвестиції. Реєструватись ФОП не обов'язково.

    Киншов Дмитрий Сергеевич

    Добрий день.

    Ви можете укласти договір спільної діяльності.

    Так, у відповідності до статті 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

    Цивільний кодекс України не містить обмежень щодо кола суб'єктів — учасників спільної діяльності: ними можуть бути як фізичні особи, так і суб'єкти підприємницької діяльності.

    Договори про спільну діяльність можуть бути як двосторонніми, так і багатосторонніми, тобто без обмеження кількості учасників спільної діяльності

    Договір про СД укладається у письмовій формі та за бажанням сторін (не обов'язково) може бути посвідчений нотаріально (ч. 1 ст. 1131 ЦК). Недотримання письмової форми договору тягне за собою його нікчемність.

    Умови договору про спільну діяльність:

    1. координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ;
    2. правовий статус виділеного для спільної діяльності майна;
    3. покриття витрат та збитків учасників;
    4. участь учасників у результатах спільних дій;
    5. інші умови, які сторони вважають істотними для таких договорів, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності, встановлюються сторонами у договорі за взаємною згодою.

    Приблизний зразок договіору можливо знайти в інтернеті, їх там багатом.

    Крикун Сергій  Павлович

    Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

    "Глава 77

    СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

    § 1. Загальні положення про спільну діяльність

    Стаття 1130. Договір про спільну діяльність

    1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

    2. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників...".

    Господарський кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15):

    "Стаття 128. Громадянин у сфері господарювання...

    4. ...У разі здійснення підприємницької діяльності спільно з іншими громадянами або юридичними особами громадянин має права та обов'язки відповідно засновника та/або учасника господарського товариства, члена кооперативу тощо, або права і обов'язки, визначені укладеним за його участі договором про спільну діяльність без створення юридичної особи....".

    Іншими словами: по-перше, оформлювати, реєструвати Вам свій ФОП, як радять вище колеги, не має необхідності - у складі договору про спільну діяльність Ви вже будете мати статус особи-підприємця; по-друге, Ваш кум має право укласти договір з Вами про спільну діяльність як у статусі ФОП, так і у статусі громадянина як і Ви; по-третє, якщо за договором про спільну діяльність буде визначено особу на ведення справи (а не спільно), то у випадку визначення такої особи кума господарські операції, бухгалтерський облік, розрахунки мають вестись в окремо від ФОП кума - ФОП кума це виключно його діяльність зі своїм майном, видами діяльності, звітністю і т.і.

    Гончаренко Константин

    Доброго дня!

    По Вашому питанню повідомляю наступне:

    У Вашому випадку доцільно буде укласти договір про спільну діяльність з нотаріальним посвідченням, адже у одного з Вас ФОП вже відкрито.

    Щодо аспектів зазначеного договору:

    Порядок укладення договорів про СД визначено у гл. 77 ЦК. За таким договором сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законодавству (ст. 1130 Цивільного кодексу, далі – ЦК). Тобто при укладенні договору про СД окремий суб'єкт господарювання не реєструється.

    Виділяють два види договору про СД:

    з об'єднанням внесків (договір простого товариства) (ч. 2 ст. 1130, ст. 1132 ЦК). Такий договір передбачає наявність внесків учасників, які об'єднуються, заради отримання прибутку або досягнення іншої мети. Об'єднані внески стають загальною частковою власністю (ч. 1 ст. 1134 ЦК). Вироблена продукція й отримані від такої діяльності доходи в результаті СД теж вважаються спільною пайовою власністю (ч. 1 ст. 1134 ЦК);

    без об'єднання внесків (ч. 2 ст. 1130 ЦК). Наприклад, такий вид договору про СД укладають у сфері освіти, консалтингу і маркетингу.

    Сторонами в договорі про СД можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Нерезидентам теж не забороняється бути учасниками договору про СД.

    До відома: фізособи без статусу підприєм-ця не можуть бути стороною договору про СД, якщо він укладається з метою отримання прибутку. Тобто фізособи не можуть бути учасниками договору про СД з об’єднанням внесків. Підприємці та юрособи на єдиному податку (далі – платники ЄП) можуть бути учасниками договору про СД (ЗІР, категорія 107.12).

    Платники ЄП не можуть здійснювати СД тільки за тими видами діяльності, які їм заборонені.

    , заборонені для єдинників види діяльності перелічені у ст. 291 Податкового кодексу (далі – ПК).

    Договір про СД укладається у письмовій формі та за бажанням сторін (не обов'язково) може бути посвідчений нотаріально (ч. 1 ст. 1131 ЦК). Недотримання письмової форми договору тягне за собою його нікчемність.

    Важливий нюанс: договори за участю іно-земних інвесторів підлягають держреєстрації відповідно до Положення, затвердженого постановою КМУ від 30.01.97 р. № 112 (далі – Положення № 112).

    Реєструють такі до-говори Мінекономрозвитку та уповноважені ним органи (п. 3 Положення № 112).

    Істотні умови договору про СД:

    Сторони повинні включити до договору таку інформацію (ч. 2 ст. 1131 ЦК):

    мета СД, тобто для чого учасники об'єднують кошти, майно тощо (наприклад, організація роботи торговельного центру); порядок координування сумісних дій або ведення спільних справ; розмір, порядок і строки здійснення внесків учасниками (якщо йдеться про договір простого товариства); правовий статус виділеного для СД майна; порядок розподілу прибутку; порядок покриття витрат і збитків учасників; участь сторін у результатах сумісних дій; строк дії договору; інші умови, що регламентують СД сторін.

    Зверніть увагу: законом про окремі види СД можуть бути передбачені інші істотні умови для таких договорів.

    Тепер докладніше на умовах, які повинні бути включені до договору про СД.

    Порядок ведення спільних справ .

    За загальним правилом при веденні спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників. Проте в договорі простого товариства можна встановити, що справи ведуться окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору (ст. 1135 ЦК).

    Візьміть до уваги: при сумісному веденні справ для здійснення кожного правочину потрібна згода всіх учасників. Якщо ведення спільних справ доручається одному або декільком учасникам (далі – уповноважений учасник), інші учасники СД повинні видати йому довіреність (ч. 2 ст. 1135 ЦК).

    Навіть якщо вести спільні справи буде один учасник, інші учасники мають право знайомитися з усіма документами щодо ведення спільних справ учасників. Відмова від цього права або його обмеження (навіть якщо сторони закріпили це в договорі про СД) уважається нікчемною.

    Внески учасників

    У договорі потрібно зазначити розмір, порядок і строки здійснення внесків учасниками СД. внеском учасників можуть бути не тільки кошти або майно, але й професійні та інші знання, навики й уміння (наприклад, внесок може полягати в трудовій діяльності), а також ділова репутація і ділові зв'язки (ч. 1 ст. 1133 ЦК). Якщо внесок здійснюється в негрошовій формі, його необхідно оцінити. Учасники можуть провести таку оцінку самостійно та скласти про це акт або звернутися до професійного оцінювача, який оцінить внесок за правилами, установленими Законом від 12.07.01 р. № 2658-III (далі – Закон № 2658). Частка кожного учасника відповідає розміру його внеску, якщо сторони не встановлять інше в договорі.

    Порада: рекомендую у договорі бажано прописати, як фіксуватиметься здійснення внеску кожним учасником. Також скласти акт приймання-передачі, який підписує, з однієї сторони, учасник, що робить внесок, з другої – уповноважений учасник СД.

    Правовий статус майна, яке виділяється для СД

    За загальним правилом внесене учасниками майно, яке знаходиться у них у власності, а також вироблена в результаті СД продукція та отримані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників. Унесене учасниками майно, яким вони володіють не на праві власності (наприклад, майно передане учасникові в користування за договором оренди, позики), теж може використовуватися на користь усіх учасників і є їх спільним майном (ст. 1134 ЦК). Проте в договорі про СД учасники можуть передбачити інші умови.

    : щоб уникнути спірних ситуацій, рекомендую включити до договору умови про обов'язки учасників з утримання спільного майна і порядку відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих обов'язків.

    Порядок розподілу прибутку

    Прибуток, отриманий від СД, розподіляється між учасниками пропорційно до вартості їх внесків у спільне майно, якщо інше не встановлено договором про СД (ч. 1 ст. 1139 ЦК). Наприклад, формулювання в договорі про СД може бути таке: «Прибуток, отриманий Сторонами від спільної діяльності, підлягає розподілу між сторонами в рівній пропорції, тобто: Стороні 1 належить 50 % (п'ятдесят відсотків) отриманого прибутку; Стороні 2 належить 50 % (п'ятдесят відсотків) отриманого прибутку». При цьому не забувати про обмеження, установлене в ч. 2 ст. 1139 ЦК. Зокрема, до договору про СД не можна включати умову про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку. Якщо навіть така умова буде включена, вона вважається нікчемною.

    Строк дії договору про СД

    Законодавством не визначено ні мінімальний, ні максимальний строк дії договору про СД. Сторони самостійно визначають цей строк, виходячи з мети СД.

    Договір про СД підлягає достроковому припиненню у випадках, наведених у ст. 1141 ЦК, за умови, що домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників. Зокрема, договір про СД припиняється за такими підставами: визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, обмежено дієздатним; оголошення учасника банкрутом; смерть фізособи-учасника або ліквідація юрособи – учасника договору простого товариства; відмова учасника від подальшої участі в договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників; виділення частки учасника на вимогу його кредитора. Договір про СД підлягає розірванню також у разі досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.

    З моменту припинення дого-вору про СД його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов’язаннями стосовно третіх осіб.

    у разі припинення договору про СД речі, передані в сумісну власність та в сумісне користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди (ч. 2 ст. 1141 ЦК).

    Взяття договору про СД на облік в органах ДФС

    Для цілей оподаткування двоє і більше осіб, які провадять СД без створення юрособи, Вважаються окремою особою в рамках такої діяльності (пп. 14.1.139 ПК). При цьому на обліку в органах ДФС повинні знаходитися тільки ті договори про СД, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування, визначені ПК (п. 64.6 ПК). Взяття на облік здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про СД як платника податків, що відповідає за утримання та перерахування податків до бюджету на час виконання договору про СД (далі – уповноважена особа).

    Для цього такий учасник повинен протягом 10 календарних днів після реєстрації договору або після набуття чинності його подати до органу ДФС заяву про взяття на облік договору про СД (п. 64.6 ПК). Особливості оподаткування для договорів про СД установлено ПК для ПДВ та акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового. Тому уповноважена особа повинна реєструватися як платник ПДВ з урахуванням правил, установлених у ст. 180–183 ПК. А якщо, наприклад, у процесі СД плануються операції з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 ПК, то уповноваженій особі потрібно зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.

    Реєструватися платником ПДВ необхідно тільки в тому випадку, якщо за договором про СД здійснюється госпдіяльність після постачання товарів/послуг, що обкладаються ПДВ, і в рамках договору про СД загальна сума від таких операцій по-стачання, нарахована (сплачена) протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно пе-ревищує 1 млн грн (без урахування ПДВ). Проте, навіть якщо обсяги оподатковуваних операцій відсутні або менші 1 млн грн, учас-ник договору про СД може добровільно реєструватися платником ПДВ (ЗІР, категорія 101.2).

    Для взяття на облік договору про СД і реєстрації платником ПДВ уповноважений учасник подає до органу ДФС за своїм основним місцем обліку (п. 4.6 Порядку № 1588):

    реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення № 1130);

    заяву за формою № 1-ОПП (додаток 5 до Порядку № 1588);

    копію договору (контракту) про СД.

    До цих документів додаються:

    інформаційна картка договору (з позначкою органу, що здійснив держреєстрацію договору, якщо до складу учасників договору про СД входить іноземний інвестор); копії документів, що підтверджують узгодження договору уповноваженим органом управління відповідно до законодавства, засвідчені в установленому законодавством порядку, якщо договором передбачено використання нерухомого майна державної власності, що знаходиться в господарському віданні або оперативному управлінні учасника договору про СД; копії спеціальних дозволів на користування надрами, якщо договором передбачено використання надр. Особам, утвореним у результаті СД, присвоюється 9-значний індивідуальний податковий номер (п. 1.6 Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.14 р. № 1130).

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Нешик Татьяна
    Нешик Татьяна 3 года назад

    Адвокат, г. Киев, 23 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня.

    Як фізична особа ви можете надати куму позику, на підтвердження чого підписати договір позики та ще взяти розписку написану кумом власноруч. Це якщо швидко зафіксувати передачу вами грошей куму.

    Також можете зареєструвати ФОП 2 чи третю групи, в залежності від обороту грошей за рік та вести разом з кумом сумісну діяльність, підписавши відповідний договір, та отримувати офіційні прибутки, платити податки та спати спокійно.

    гарного дня)

    Савченко Олександр
    40%
    Савченко Олександр 3 года назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня.

    Якщо кум зареєстрований як ФОП, то весь бізнес належить лише йому.

    І лише кум відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (тобто, лише він несе відповідальність).

    Якщо магазин (як будівля, а не бізнес) був куплений і зареєстрований саме на кума, то він також належить йому на праві власності.

    Хоча можливо Ви зможете документально підтвердити, що давали куму гроші на купівлю нерухомості під магазин (наприклад, боргова розписка, договір позики).

    Якщо ж Ви хочете офіційно задекларувати партнерство у вашому бізнесі, тоді Вам з кумом необхідно перейти з ФОП на ТОВ.

    Адже при ФОП власником є лише одна особа (у даному випадку це ваш кум), а при ТОВ - їх кількість необмежена і ви можете офіційно розподілити частки бізнесу.

    Успіхів Вам!

    Василевська Анжела Анатоліївна

    Не бачу необхідності в реєстрації додаткового ФОПа чи створення ТОВки - додаткові витрати на податки та облік. Не залежно від договору спільний бізнес буде тривати стільки, на скільки совісті вистачить в обох. Але для того, щоб це тривало якомога довше, рекомендується укласти "джентельменську" угоду про те, що є по факту і про те, як домовлялись ділити прибуток...але першочергове питання це виведення цього прибутку в достовірні цифри (правильна організація управлінського обліку, інвентаризація, контроль за касою та витратами). В угоді якраз і прописати формулу виведення цього прибутку + санкція за те, що не "поділився". Фізику (не ФОПу) цілком можна укладати такі угоди, а буде той прибуток, тоді за рік і подасть декларацію та сплатить державі свої 19,5% з доходу ...якщо захоче. А якщо партнер не виконуватиме домовленості, то й якось на шахрайство можна постаратись, наприклад.

    Лавренко Олег Андреевич
    40%

    Все риски зависят от формата работы магазина. Если есть страх, что компаньон заберет наличность из "кассы", то здесь внятной защиты нет. Можно составить уйму умных документов, но какой-либо гарантии их исполнения здесь нет. А благодаря длительным срокам рассмотрения любых жалоб и исков, актуальность вопроса может просто иссякнуть.

    Если выручка инкассируется и зачисляется на счет в банке, тогда ООО в этой ситуации больше всего подходит ввиду обособленного учета результатов деятельности и потраченных денег. Плюс будет возможность стать также директором и иметь вторую "первую" подпись на расчетных документах, тем самым осуществляя фактический контроль над средствами. Не могу рекомендовать совместную деятельность, т.к. такой формат требует грамотного урегулирования учета совместной деятельности и особенностей совместного управления, что вряд ли будет актуальным для одного магазина.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України