Задайте вопрос юристу

833 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Земельное право, 11 мая 2023, вопрос №85142 400₴

сусід по суміжній ділянці без дозвільних документів веде будівництво з порушенням будівельних норм і моїх прав

В мене в приватній власності є дім з ділянкою, мій сусід по суміжній ділянці без дозвільних документів веде будівництво з порушенням будівельних норм і моїх прав,а саме впритул моєї ділянки побудував фундамент під багатоповерхівку вирив котловани в зріст людини, армірував їх та залив бетоном. Зараз на цьому фундаменті впритул до моєї ділянки він робить цегляну кладку на даний момент висота її вже 3м, і довжиною 16м. Я вже тричі зверталась зі скаргами до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради , але він продовжує будівництво. Управлінню контроля він каже що будує кам’яний паркан, але я знаю що це стіна майбутньго дома! В нього ділянка всього 3 сотки ,в самому широкому місті від межі до межі десь 8 метрів, він рахує кожний сантиметр ! Крім того його будівельники казали ,що тут буде двоповерховий дім.
Чи можливо, якимсь чином, зобовязати сусіда демонтувати цю кладку без суда, чи треба подавати позов до суду, тоді коли це краще робити вже чи треба почекати ?І про що повинен бути цей позов?

Ответы юристов (10)

    Айвазян Юрий Климентьевич
    20%

    Доброго дня, Світлана!

    Основним документом, який на сьогодні регулює питання забудови, в т.ч. і нормує відстані, є ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.

    Відстані, передбачені в ньому, до меж та до сусідніх будинків і споруд такі:
    • Перш за все — відстані до меж ділянки: згідно п. 3.25* ДБН 360-92, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
    • ДБН Б.2.2-12:2019 передбачається, що для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м!
    • У ДБН Б.2.2-12:2019 зазначається, що, планування та забудова територій» передбачається, що відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути не менше ніж 4-6 м в залежності від величини крони (але не менше ½ діаметру крони дерева), а до кущів 1,0 м.

    Крім того, існують відстані між будинками і спорудами в залежності від ступеню вогнестійкості будинків:

    між житловими, садовими, дачними будинками (та господарськими будівлями) I та II ступеню вогнестійкості розміщеними (запланованими) на сусідніх земельних ділянках протипожежний розрив має бути 6 м.

    між житловими, садовими, дачними будинками (та господарськими будівлями) I та II ступеню вогнестійкості та будинками III ступеню вогнестійкості протипожежний розрив має бути 8 м!

    між житловими, садовими, дачними будинками (та господарськими будівлями) III ступеню вогнестійкості розміщеними (запланованими) на сусідніх земельних ділянках протипожежний розрив має бути 8 м! Під цю категорію підпадає найбільша кількість індивідуальних житлових, садових та дачних будинків!

    між житловими, садовими, дачними будинками (та господарськими будівлями) IIIа, IIIб, IV, IVа, V ступеню вогнестійкості (зокрема, дерев'яні будинки) розміщеними (запланованими) на сусідніх земельних ділянках протипожежний розрив має бути від 10 до 15 м!

    Протипожежні відстані від будинків, будівель і споруд сільських населених пунктів, а також від меж ділянок дачних поселень та садової забудови до лісових ділянок повинні бути 20 м, 50 м, 100 м – відповідно до дерев листяного, мішаного і хвойного лісу. У містах та селищах для зон одно- та двоповерхової садибної забудови з присадибними ділянками протипожежна відстань від меж присадибних ділянок до лісових ділянок може бути зменшена, але повинна складати не менше ніж 15 м.

    Стаття 103 Земельного кодексу України передбачає те, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні:

    ✓ обирати такі способи використання земельних ділянок, при яких власникам/користувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей

    ✓ використовувати землю відповідно до цільового призначення

    ✓ способами, які не заважають власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням

    ✓ співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель

    Власники та землекористувачі земельних ділянок не мають права використовувати свої земельні ділянки так, щоб це заважало сусідам використовувати їхні земельні ділянки за цільовим призначенням. Це називається неприпустимим впливом.

    Сусіди зобов’язані не порушувати права на землю один одного та дотримуватись при цьому принципу співпраці в напрямку покращення загальних якісних характеристик землі.

    Земельним кодексом України встановлено, що спори щодо дотримання правил добросусідства вважаються земельними спорами.

    Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

    Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

    Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб тощо.

    Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства.

    Так, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори, що стосуються додержання громадянами правил добросусідства. Тому, якщо Ваші сусіди в добровільному порядку не дотримуються правил добросусідства, ви маєте право подати заяву до сільської, селищної, районної в місті або міської ради. За наслідками розгляду заяви приймається рішення, де і зазначається порядок його виконання.

    Крім того, якщо Ваші звернення до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради не дають результату, то на скаргу на бездіяльність ДАБК можна подати виконавчого органу міськради, тобто міськвиконкому. А далі рішення міськвиконкому можна оскаржити до адміністративного суду.

    Якщо ж ви не згодні з рішенням органу місцевого самоврядування з приводу Вашого земельного спору, то його також можна оскаржити у судовому порядку.Для того, щоб звернутися до суду, необхідно зафіксувати порушення Вашого земельного права. Це здійснюється органами Державної екологічної інспекції України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, експертами.

    Залежно від видів порушення, доказами для суду будуть акти перевірок, висновки експертів, показання свідків тощо. Ці та інші докази, а також документи, які посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, разом із позовною заявою подаються до суду за місцезнаходженням земельної ділянки.

    ВИСНОВОК: Отже для вирішення питання, якщо не допоможе ані ДАБК, ані міськрада, все ж таки прийдеться звертатись до суду.

    Виникнуть додаткові питання чи уточнення, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого фото. Постараюсь Вам реально допомогти.

    Промський Євгеній Сергійович
    7.5%

    Добрий день.

    У вашій ситуації дієвим способом відновлення ваших прав буде звернення до суду з вимогою усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення будівництва та приведення земельної ділянки сусіда у попередній стан.

    Для доведення ваших вимог потрібно проводити будівельно-технічну експертизу, яка встановить чи є у діях сусіда порушення будівельних норм та відповідно порушення ваших прав.

    При виникненні додаткових питань натискайте кнопку "Звернутися". Буду радий допомогти.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    10%

    Вітаю.

    Відстань має бути не менше 1 метру до початку Вашої земельної ділянки. Окрім того, він повинен був отримати дозвільні документи для початку будівництва.

    Вам потрібно звернутись з письмовою заявою до сільської (селищної, міської) ради, отримати їхні висновки щодо порушення права.

    Однак рішення органу місцевого самоврядування не є остаточним, не має механізму його примусового виконання, а тому відновлення порушених прав може затягнутись.

    А тому якщо розгляд земельного спору відповідним органом місцевого самоврядування не приніс позитивного результату, Вам потрібно буде звернутись до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

    Щодо стосується звернень до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради, потрібно аналізувати їх відповіді, якщо вони в наявності.

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Гіммельфарб Станіслав  Олегович
    11.3%

    Доброго дня.

    Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

    У Вашому випадку, на мій погляд, є невиконання своїх повноважень органом архітектурно-будівельного контролю, адже відрізнити будівництво будинку та зведення паркану вкрай легко, по наявності фундаменту під будівлю.

    Якщо є цей фундамент, то має місце самовільне будівництво і уповноважена особа державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана скласти про це відповідний матеріал, для притягнення забудовника до відповідальності.

    Але єдиним способом, дійсно припинити самовільне будівництво та снести вже побудовані будівлі або споруди є тільки суд.

    Більш того, є норми зведення парканів на межі і якщо зведений паркан затіняє належну Вам ділянку і таким чином завдає Вам перешкоди в користуванні будинком або земельною ділянкою, наприклад перешкоджає попаданню сонячного проміння в вікна або перешкоджає росту рослин, то це також є підставою для звернення до суду.

    Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

    Мамай Ірина Євгеніївна

    Погоджуючь з колегами - звернення в орган місцевого самоврядування із заявою щодо вирішення конфлікту та звернення до суду із позовною заявою щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Причому просити треба реальний спосіб усунення перешкод, тому що може бути позитивне рішення, яке неможливо виконати.

    Гончаренко Константин
    11.3%

    Доброго дня!

    ст. 105 та 109 ЗК України не забороняють знаходження дерев на межі чи біля межі земельних ділянок а у позивача є право обрізати корені та гілки дерев та кущів, які виходять на його територію чим забезпечити цільове використання власної земельної ділянки (рілля, городництво).

    Власник Звертаєтеся до органу місцевого самоврядування для складення акта і запрошуєте представника ДП на певний погоджений час і дату, + участковій або співробітник нац поіціі. Акт складаєте, навіть якщо представник ДП не з'явився. ЗУ "Про охорону навколишнього середовища": Стаття 53. Охорона навколишнього природного середовища від неконтрольованого та шкідлівого біологічного впліву підприємства, встанови та организации зобов'язані Забезпечувати екологічно безпечного виробництво, зберігання, транспортування, использование, знищення, знешкодження и захоронення мікроорганізмів, других Біологічно активних Речовини та продуктів біотехнології, а такоже інтродукцію, акліматізацію и реакліматізацію тварин и рослин, розробляті и Здійснювати заходи относительно Запобігання та лікві ації НАСЛІДКІВ шкідлівого впліву біологічних факторів на Навколишнє природне середовище та здоров'я людіні.Стаття 68. Відповідальність за Порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища Тягном за собою встановлення цим Законом та іншім законодавством України дісціплінарну, адміністратівну, Цивільну и крімінальну відповідальність. Відповідальність за Порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: а) порушенні прав громадян на екологічно безпечного Навколишнє природне середовище; б) порушенні норм екологічної безпеки; в) порушенні вимог законодавства про оцінку впліву на довкілля, у тому чіслі поданні завідомо неправдивого Звіту з ОЦІНКИ впліву на довкілля чи Висновки з ОЦІНКИ впліву на довкілля; {Пункт "в" частини Другої статті 68 в редакции Закону № 2059-VIII від 23.05.2017} г) неврахуванні у встановленому порядку результатів ОЦІНКИ впліву на довкілля та невіконанні екологічних умов, визначених у висновка з ОЦІНКИ впліву на довкілля; {Пункт "г" частини Другої статті 68 в редакции Закону № 2059-VIII від 23.05.2017} {Пункт "д" частини Другої статті 68 віключено на підставі Закону № 2059-VIII від 23.05.2017} е) порушенні екологічних вимог при проектуванні , розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, ЕКСПЛУАТАЦІЇ та ліквідації підприємств, споруд, ПЕРЕСУВНА ЗАСОБІВ та других об'єктів; є) допущенні Наднормативні, аварійних и залпового вікідів и скідів забруднюючою Речовини та других шкідливих вплівів на Навколишнє природне середовище; ж) перевіщенні лімітів та порушенні других вимог викори тання природних ресурсов; з) самовільному Спеціальному вікорістанні природних ресурсов; {Пункт "і" частини Другої статті 68 віключено на підставі Закону № 2756-VI від 02.12.2010} і) невжітті ЗАХОДІВ относительно попередження та ліквідації екологічних НАСЛІДКІВ аварій та Іншого шкідлівого впліву на Навколишнє природне середовище; ї) невіконанні Розпорядження ОРГАНІВ, Які здійснюють державний контроль у Галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчіненні опору їх представник; ї) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, вікорістанні, знешкодженні та захороненні хімічніх засобів захисту рослин, мінеральних добрив, цієї токсичної радіоактівніх Речовини та відходів; {Пункт "ї" статті 68 Із змінамі, внесеними согласно із Законом № 1288-XIV від 14.12.99} к) невіконанні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та других територій , Что підлягають особлівій охороні, відів тварин и рослин, занесених до Червоної книги України; л) відмові від Надання своєчасної, повної та достовірної информации про стан навколишнього природного середовища, а такоже про джерела забруднення, у пріховуванні віпадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення; {Пункт "л" частини Другої статті 68 Із змінамі, внесеними согласно із Законом № 650/97-ВР від 19.11.97} м) прініженні честі и гідності праці вніків, Які здійснюють контроль в Галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя и здоров'я; н) порушенні природоохоронних вимог під час провадження ДІЯЛЬНОСТІ, пов'язаної з поведение з генетично модіфікованімі організмамі; о) порушенні вимог законодавства України при здійсненні стратегічної екологічної оцінкі.Законодавством України может буті встановлен відповідальність и за інші Порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, организации та громадяни зобов'язані відшкодовуваті шкоду, заподіяну ними внаслідок Порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановленому законодавством Україні.Застосування ЗАХОДІВ дісціплінарної, адміністратівної або крімінальної відповідальності НЕ звільняє вінніх від компенсації Шкоди, заподіяної забруднення навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсов. Земельний кодекс: Стаття 96. Обов'язки землекорістувачів 1. Землекористувачі зобов'язані: а) Забезпечувати використання землі за цільовім призначення та за свій рахунок приводити її у попередній стан.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Пуха Наталія ТендерОк
    12.5%

    Доброго Дня

    Щодо Вашого питання

    У разі порушення правила добросусідства, не зволікаючи звертайтесь до сільської ради (або міської) за місцеперебуванням земельної ділянки, аби комісія склавши акт огляду зафіксувала даний випадок. Далі необхідно буде звернутись до суду з позовною заявою про припинення порушень правил добросусідства.

    Згідно ст. 103 ЗКУ зміст добросусідства полягає в тому, що сусіди повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам суміжних (сусідніх) ділянок завдається найменше незручностей. Такими незручностями можуть бути:

    затінення від будинків або інших споруд, дерев та чагарників;

    задимлення внаслідок спалювання відходів;

    неприємні запахи, які виникають внаслідок господарської або іншої діяльності;

    шумове забруднення тощо.

    Відповідно до Земельного Кодексу сторони сусідніх земельних ділянок зобов’язані не вчиняти перепон, які б могли перешкоджати цільовому використанню сусідніх земельних ділянок та не допускати негативний вплив на сусідню земельну ділянку, який є не припустимим.

    Прикладом неприпустимого впливу на сусідню земельну ділянку є втрата можливості власником або землекористувачем вирощувати сільськогосподарську продукцію, здійснювати будівництво будинків та інших споруд тощо, що є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

    Також незручності, зокрема, можуть створювати зелені насадження, які ростуть на сусідній земельній ділянці або ж на межі земельних ділянок (затіняють ділянку, заважають вирощуванню городини).

    У відповідності до ст. 104 Земельного Кодексу, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров’я людей, тварин, повітря, земельні ділянки та інше.

    Аби уникнути непорозумінь між сусідами законодавство України чітко регулює права й обов’язки власника землі не лише щодо держави, але й стосовно сусідів. Таким юридичним документом є Державні будівельні норми України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", де зазначаються мінімальні допустимі відстані від дерев та чагарників до меж земельної ділянки, будівель та споруд в сільській місцевості. А саме:

    Відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути від 4 до 6 метрів в залежності від величини крони (але не менше 1/2 діаметра крони дерева), а до кущів – 1 метр.

    Відстань від будинків та споруд до дерев і чагарників повинна бути: від зовнішньої стінки будинку і споруди до стовбурів дерев — 5 метрів;

    Від зовнішньої стінки будинку і споруди до чагарників — 1,5 м.

    При цьому дерева не повинні заважати проїзду і роботі пожежних автомобілів.відповідно до будівельних норм відстань від житлового будинку та літньої кухні:

    до господарських будівель (сараїв) для худоби, свійських тварин та птахів має бути 15 метрів;

    до майданчиків для компосту, дворових вбиралень, сміттєзбірників має бути 15 метрів.

    Відстань від питного колодязя:

    до господарських будівель (сараїв) для худоби, свійських тварин та птахів має бути 20 метрів;

    до майданчиків для компосту, дворових вбиралень, сміттєзбірників має бути 20 метрів.

    Що ж стосується вигрібних ям, то вони повинні бути віддалені від меж земельних ділянок, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства.

    Будівля повинна в будь-якому випадку знаходитися як мінімум за 1 метр від межі. Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 метри. При цьому ніякі конструкції будинку не повинні виступати за межу. Відстань від гаража до сусідніх житлових будинків має бути не менше 10 метрів.

    Власник або користувач присадибної ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок має право огородити свою територію. При цьому, висота огороджень має бути не більше ніж 2 метри на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 метри на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.

    У випадку, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними (стаття 108 ЗК України)..

    Власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сусідньої земельної ділянки у випадку, якщо таке проникнення є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. У будь-якому іншому разі, положення земельного та цивільного законодавства, не дають права власникам (землекористувачам) на знищення чи іншого роду пошкодження зелених насаджень, які проникають з сусідньої ділянки, під загрозою відповідальності, зокрема:

    особа, винна у самовільному знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у вигляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи;

    особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної власності, несе адміністративну відповідальність та відшкодовує збитки.

    Чинне цивільне законодавство передбачає можливість потерпілій стороні захистити свої законні інтереси.

    У випадку виникнення спору щодо додержання громадянами правил добросусідства, передбачено досудовий порядок шляхом звернення землевласника (землекористувача) у відповідну сільську, селищну, міську раду із заявою.

    Подана заява розглядається у тижневий строк з дня подання, за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. Для об’єктивного розгляду спору, необхідне зібрання доказів, участь зацікавлених осіб, розгляд спору на місці тощо.

    За наслідками розгляду спору приймається рішення, нагляд за виконанням якого здійснюється органом, який прийняв це рішення.

    У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, спір вирішується судом.

    Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється у судовому порядку шляхом:

    визнання прав;

    відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

    визнання угоди недійсною;

    визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

    відшкодування заподіяних збитків та моральної шкоди тощо.

    Успіхів

    Иванюк Руслан Эдуардович

    Вітаю. Зміст добросусідства визначено статтею 103 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), і полягає в наступному:

    • власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо);
    • власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив);
    • власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

    Прикладом неприпустимого впливу на сусідню земельну ділянку є втрата можливості власником або землекористувачем вирощувати сільськогосподарську продукцію, здійснювати будівництво будинків та інших споруд тощо, що є перепоною для використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.Також незручності, зокрема, можуть створювати зелені насадження, які ростуть на сусідній земельній ділянці або ж на межі земельних ділянок (затіняють ділянку, заважають вирощуванню городини).

    Захист прав власності на землю

    Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше (ст. 104 ЗК України).

    У випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням (ст. 105 ЗК України).

    Спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

    Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об’єктах не встановлюються.

    Власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

    У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

    Місцезназнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань,а також на кадастрових планах земельних ділянок.

    Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов’язані дотримуватися меж земельних ділянок (ст. 106 ЗК України).

    Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодуванням завданих збитків.Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

    • визнання прав;
    • відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
    • визнання угоди недійсною;
    • визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
    • відшкодування заподіяних збитків;
    • застосування інших, передбачених законом, способів.

    Відповідно до ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.У випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.Колишній власник земельної ділянки, яка викуплена для суспільних потреб, має право звернутися до суду з позовом про визнання недійсним чи розірвання договору викупу земельної ділянки та відшкодування збитків, пов'язаних з викупом, якщо після викупу земельної ділянки буде встановлено, що земельна ділянка використовується не для суспільних потреб.Відповідальність за порушення правил добросусідства

    Досить часто власники (землекористувачі) здійснюють самовільне знищення зелених насаджень, які їм заважають, не розуміючи юридичних наслідків таких дій.Власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сусідньої земельної ділянки у випадку, якщо таке проникнення є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. У будь-якому іншому разі, положення земельного та цивільного законодавства, не дають права власникам (землекористувачам) на знищення чи іншого роду пошкодження зелених насаджень, які проникають з сусідньої ділянки, під загрозою відповідальності, зокрема:

    • особа, винна у самовільному знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у вигляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи;
    • особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної власності, несе адміністративну відповідальність та відшкодовує нанесенні збитки.
    Способи захисту прав добросусідства

    Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

    Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

    Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійсненні власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.

    У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

    Збитки, завданівласникам земельних ділянок внаслідок визнання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.

    Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

    ВИКЛЮЧНО судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

    Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

    Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

    У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

    В досудовому порядку розгляд земельних спорів здійснюється органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

    Досудовий порядок розгляду спору

    У випадку виникнення спору щодо додержання громадянами правил добросусідства, передбачено досудовий порядок шляхом звернення землевласника (землекористувача) у відповідну сільську, селищну, міську раду із заявою.

    Подана заява розглядається у тижневий строк з дня подання, за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї зі сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.

    У рішенні органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається порядок його виконання.

    Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.

    За наслідками розгляду спору приймається рішення, виконання якого здійснюється органом, який прийняв це рішення.Спори щодо додержання правил добросусідства – обов’язку власників і землекористувачів обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення розглядаються судами і в тому разі, коли вони попередньо не розглядалися відповідними органами місцевого самоврядування.

    Однак, перш ніж звертатися до суду, на доказ того, що Ваше право порушено, необхідно зібрати такі документи, як акт перевірки, експертний висновок тощо.

    Зафіксувати порушення земельного законодавства мають право:

    • органи Держекоінспекції;
    • незалежний експерт.
    Судовий порядок розгляду спору з приводу порушення правил добросусідства при користуванні землею

    Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.Предмет доказування:

    • факти завдання незручностей власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо);
    • користування земельною ділянкою способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив);
    • факти попередження шкідливого впливу на сусідню земельну ділянку;
    • факти визнання спільних меж земельних ділянок;
    • факти порушення спільного використанням межових споруд;
    • використання дерев, які стоять на межі земельних ділянок.

    Приблизний перелік необхідних доказів:

    • договір оренди;
    • сертифікат на земельну частку (пай);
    • план (схема) земельної ділянки, яка надається в оренду;
    • копія державного акта на право власності на землю, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб;
    • кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;
    • акти, які підтверджують порушення права власності на земельну ділянку;
    • показання свідків.
    Судова практика
    • Постанова Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 133/670/18 (інститут земельних відносин добросусідства, є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників ( землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок. Основна мета цих правил полягає в сприянні і забезпеченні такому використанню земельних ділянок, при якому власникам сусідних земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей.
    Корнійчук Євген Іванович
    12.5%

    Доброго дня, Алгоритм дій для з'ясування чи будівництво проводиться на законних підставах:

    ᗌ Звернутися до забудовника з проханням надати документи, що посвідчують право на земельну ділянку, будівельний паспорт тощо.

    ᗌ Отримати інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якій зазначається власник земельної ділянки, її кадастровий номер, наявність / відсутність обтяження.

    ᗌ Замовити Витяг про земельну ділянку або отримати інформацію про право власності або речові права з Державного земельного кадастру з метою з'ясування цільового призначення земельної ділянки.

    ᗌ Перевірити чи цільове призначення земельної ділянки відповідає Генеральному плану міста та плану зонування території (з даними документами можна ознайомитися на офіційному сайті міської/районної ради або звернутися до зазначених органів з запитом на інформацію). Якщо земельна ділянка знаходиться поруч з територією історичних забудов, пам'яток чи об'єктів культурної спадщини необхідно додатково перевірити наявність у Генеральному плану міста історико-архітектурного опорного плану, де зазначені планувально-просторові обмеження для забудови (пункт 13.1 розділу 13 Державних будівельних норм України Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій").

    ᗌ Звернутися з запитом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів для отримання інформації про наявність повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, будівельного паспорта. Відповідну інформацію можна також переглянути в Реєстрі дозвільних документів.

    ᗌ Звернутися із заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів з проханням провести перевірку щодо дотримання забудовником будівельних норм та виконання умов будівельного папорту.

    ᗌ З'ясувати в органі місцевого самоврядування чи проводилися громадські обговорення щодо будівництва на відповідній земельній ділянці. У випадку, якщо громадські обговорення не проводилися, вимагати врахування інтересів громадськості шляхом написання протестів.

    Вчинення додаткових дій у випадку виявлення незаконного будівництва

    ♦ Об'єкт будівництва знаходиться в зоні охорони пам'яток та може загрожувати їх цілісності: звернутися до Міністерства культури України або до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування для отримання копій охоронного договору та дозволу на виконання будівельних робіт на території пам'ятки (Закон України "Про охорону культурної спадщини").

    ♦ Будівництво супроводжується виробкою дерев, кущів та інших зелених насаджень: з метою перевірки законності вирубки необхідно ознайомитися в організації, що здійснює безпосередньо такі дії, з рішення про видалення зелених насаджень, що має відповідати вимогам Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045. Додатково особа може здійснити фотофіксацію вирубки. Якщо рішення про видалення зелених насаджень відсутнє, особа має право звернутися з заявою про виявлене порушення до Державної екологічної інспекції України, її територіального органу, а також до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування.

    ♦ Будівництво знаходиться у прибережній захисній смузі або порушує окремий порядок надання та використання таких земель: необхідно звернутися із заявою до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування, територіального органу Державної екологічної інспекції, Басейнового управління водних ресурсів та землевпорядної організації з проханням провести перевірку законності вчинення таких дій (статті 88-90 Водного кодексу України).

    Оскарження незаконного будівництва

    У випадку, якщо наявні докази того, що забудова є незаконною, заінтересована особа має право звернутися із заявою до органів Національної поліції, а також оскаржувати бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування та органів державної влади у суді.

    Савченко Олександр
    15%

    Постанова Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 N 7 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Te...):

    6. Спори щодо додержання правил добросусідства - обов'язку власників і землекористувачів обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо), - розглядаються судами відповідно до статей 103-109 ЗК ( 2768-14 ) і в тому разі, коли вони попередньо не розглядалися відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

    Зазначені спори потрібно відрізняти від спорів щодо земельних сервітутів - права власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне чи безоплатне користування чужою земельною ділянкою (право проходу чи проїзду на велосипеді; проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; право прогону худоби по наявному шляху; право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд тощо), - вирішення яких не віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

    Розгляд земельного спору з питання добросусідства:

    → Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян,обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах (частина третя статті 158 ЗК України).Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви (частина перша статті 159 ЗК України).Для об’єктивного розгляду спору, необхідне зібрання доказів, участь зацікавлених осіб, розгляд спору на місці тощо. Строки, визначені статтею 20 Закону України "Про звернення громадян", згідно якої звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження. Див. додатково "Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду".→ У разі, коли помилка в межах земельних ділянок виникла в процесі внесення відомостей до Державного земельного кадастру, то застосовуються правила підпункту 2 пункту 144 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051. Згідно із ним, якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, то державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення державного земельного кадастру безоплатно виправляє допущену помилку.→ У разі незгоди власників або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку (частина п'ята статті 158 ЗК України)

    Якщо ж між землевласниками існує спір, то питання щодо меж земельних ділянок вирішуватиметься у судовому порядку. Спори щодо додержання правил добросусідства — обов’язку власників і землекористувачів обирати способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей, розглядаються судами у порядку цивільного судочинства за нормами ст. 103-109 Земельного кодексу України і в тому разі, коли вони попередньо не розглядалися відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №826/25099/15 (провадження №11-1138апп18). Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

    Всього найкращого!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України